Росія і Білорусь зробили ще один крок до створення Союзної держави, про яку говорять роками – Путін та Лукашенко 4 листопада підписали декрет цього "об’єднання". Та реальне об’єднання може тривати ще достатньо довго.
Росія і Білорусь зробили ще один крок до Союзної держави, та реальне об’єднання може тривати ще довго
З формальної точки зору, Білорусь від Росії повністю залежить вже давно. Білорусь – класична паразитуюча держава диктаторського типу. Кремлю достатньо просто перекрити краник, і такої держави як Білорусь через декілька місяців просто не буде існувати. Врешті, якби не Росія, події минулого року закінчились би в Білорусі геть інакше… Звісно, Росія використовує можливості Білорусі, наприклад, як військового плацдарму, ближнього до Європи.
Чи не опинимось ми в осаді, якщо вони об’єднаються? Якби Росія хотіла по-справжньому, повномасштабно з нами воювати, у Білорусі вони б не питали. Білоруські війська просто вступили б в цю війну. Але тут проблема в тому, що, мені здається, режим Путіна не хоче повномасштабної війни. Він зробив все, що міг зробити з Донбасом і Кримом на момент 2014 року, а зараз зовсім інша ситуація і такими діями, як було тоді, вже неможливо нічого заподіяти. Повноцінна війна – це відключення SWIFT, зовсім інші санкції, це ізоляція повна. А, судячи з того, як вони продають "трубу" (Північний потік-2) і як її просувають, як натякають на зняття тих санкцій, які є вже зараз, думаю, що російська еліта не хоче повномасштабної війни з Україною. Хоча це може змінитися. Адже у диктаторських режимів трохи інша логіка. Втім, за будь-яких обставин, Білорусь буде грати ту саму роль, що грає зараз.
Історія з Союзною державою для Росії – це про те, щоб відібрати ті підприємства, які ще належать білоруській державі
Історія з Союзною державою для Росії – це про те, щоб відібрати ті підприємства, які ще належать білоруській державі. Але це як кишеня самого Лукашенка! Лукашенко не хоче просто стати генерал-губернатором Білорусі. Він хоче кращого статусу та гарантій, що інтереси щодо його майна, його нащадків, будуть в можливій союзній державі гарантовані. Тому, якщо процес створення Союзної держави якось і дійде до кінця, вони, ймовірно, поміняють Конституцію і, якимось чином, Лукашенко, мабуть, або якусь посаду собі придумає за Конституцією, а президент буде якийсь номінальний, або якимсь іншим чином буде діяти, щоб у цій Союзній державі лишатись з гарантованим впливом. Адже, нагадаю, Лукашенко при владі з 1994 року. Путін ще був мілким клерком в Санкт-Петербурзі, а Лукашенко вже був президентом Білорусі. Білорусь - унікальний приклад існування такого диктаторського режиму.
Що ж заважає Путіну, зважаючи на залежність Білорусі від Росії, просто взяти те, що йому хочеться? Думаю, є якась слабинка Путіна до Лукашенка. В його діях проглядається соціальна близькість до диктаторів, до колег такого типу. Звісно, він міг би, маючи всі важелі впливу, повністю підкорити режим Білорусі й поставити якусь маріонетку чи взагалі включити Білорусь у склад Росії, але він цього не зробив. І поки що не видно, що має зробити у найближчій перспективі. Але… Це може змінитися, якщо щось трапиться з Лукашенком.
І наша справа – за цим спостерігати та бути готовими до будь-якого розвитку подій.
Олексій Голобуцький, політтехнолог, заступник директора Агентства моделювання ситуацій
