Якщо послухати промову прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона в середу, може скластися враження, що звіт про втручання Росії у справи країни - це лише спроба зірвати Brexit.
Але це не так. Насправді звіт комітету з питань розвідки й безпеки важливіший, ніж всі очікували. Реальна історія, яку він викриває, навіть не про Росію. Вона про самі розвідувальні служби Великої Британії. Про це пише The Guardian. Головне твердження звіту не нове і його не важко зрозуміти. Пострадянська Росія хоче, щоб до неї ставилися як до великої сили. Вона використовує свої розвідувальні служби, щоб завдати шкоди західним державам, таким як Британія, задля досягнення цієї мети.
Серед її інструментів отруєння, кібератаки, дезінформація, фінансовий вплив і шпигунство. І, як визнав міністр закордонних справ Домінік Рааб в питанні парламентських виборів 2019 року, Москва ніколи не відмовиться від своїх зусиль. Але найбільше викриття російського звіту про саму Британію, а не про Росію. Воно про те, що короткозорі британські політики сприяли цьому. А британські розвідувальні управління вирішили спостерігати за всім зі сторони.
Читайте такожBBC: Британія помилково хотіла, щоб старий ворог Росія став новим другом
Три ключові фрази звіту говорять про те, що служби ставилися до захисту британської демократії як до надто неприємного завдання, щоб за нього братися. Вони були настільки зайняті антитерористичною роботою, що "забули про все". А все це сталося, тому що уряд в цілому, а не лише розвідувальні служби, дотримувався "певного принципу невтручання" у підходах до Росії.
Цей провал дуже серйозний. По-перше, тому що йдеться про те, що розвідувальні служби Британії не звертали увагу на ворожі загрози, докази існування яких завжди були чіткими й публічними. А по-друге, тому що цей провал передбачає певну невпевненість уряду щодо мети розвідувальних служб. І ця невпевненість завадила розвідникам робити свою роботу.
Так було не завжди. Коли МІ5 і МІ6 були створені більше століття тому, їхня компетенція була чітко виражена двома словами: "Захист королівства". Так було до того часу, поки в 1989 рокі МІ5 не стала офіційним органом. МІ6 така ж доля спіткала через 5 років після того.
Читайте такожNewsweek: Друга Холодна війна між Заходом і Росією буде тривати 40 років
Річард Халдан очолював спеціальний комітет, з якого потім утворилися британські розвідувальні служби. В 1909 році він був дуже відвертий щодо поставлених цілей. Спецслужби мали завдання викривати "природу й масштаби іноземного шпіонажу, який наразі дії в межах країни". Для цього збір розвідувальних даних повинен бути "систематичним". Саме цим МІ5 і займалося впродовж майже всього 20-го століття. І саме це сучасні політики й спецслужби не зробили у випадку Росії.
На це були три головні причини. Перша з них - низці урядів Великої Британії знадобилося надто багато часу, щоб зрозуміти, що Володимир Путін збирається відновити Холодну війну в 21-му столітті проти демократій Заходу. Замість цього всі: Від Тоні Блера до Бориса Джонсона, - продовжували пропонувати відкриті двері для російської сили й грошей. З цієї точки зору, важко звинувачувати передусім саме розвідувальні служби. Але вони все ж повинні були більш наполегливо застерігати про загрози. Політика ж була більш ніж наївною.
Друга причина в тому, що розвідка після Холодної війни була зайнята іншими справами. Здебільшого вона була зосереджена на боротьбі з тероризмом, особливо після терактів 11 вересня 2001 року. Крім того, вона займалася проблемами в Північній Ірландії й підйомом правих екстремістів. Згідно зі звітом щодо Росії, в 2008-2009 роках лише 3% зусиль МІ5 були націлені проти "активності ворожих країн". З 2006 року лише 4% роботи Центру урядового зв'язку стосувалися пострадянського блоку з аналогічних причин.
Третя причина - найважча і найбільша. В 1909 році слово "королівство", яке розвідувальні служби повинні були захищати, мало вагоме значення. Сьогодні в часи ліберальної демократії це анахронізм. Як вказано у звіті щодо втручання Росії, розвідувальні служби "не розглядають себе як тих, хто несе пряму відповідальність за активний захист британських демократичних процесів".
Читайте такожThe Telegraph: Кремль намагався вплинути на референдум про незалежність Шотландії
Але The Guardian пропонує подумати над наступним прикладом. Велика Британія могла б розпастися в 2014 році після референдуму про незалежність Шотландії. І це було б не в інтересах країни і її національної безпеки. А тому це питання, яке повинно хвилювати МІ5. Тим більше, що розпад Великої Британії - це очевидний інтерес ворожої країни, такої як Росія. Більшість шотландців могли проголосувати за незалежність і ще можуть це зробити. Роль МІ5 в цьому питанні надзвичайно делікатна. Але все ж не можна стверджувати, що служба повинна в цьому випадку просто нічого не робити.
