На вересень Росія та Білорусь планують проведення маневрів "Запад-2025". Попри те, що в Білорусі нещодавно оголосили, що можуть перемістити навчання вглиб країни через начебто войовничу поведінку Польщі та Литви, в НАТО пильно стежать за військовою активністю Росії, в тому числі і щодо військових навчань.
Якщо говорити про потенційні загрози від таких маневрів, то все буде залежати від кількості ресурсів, які буде залучати Російська Федерація. Поки що говорити про це зарано. Тим більше, приміром, в Литві говорили, що цьогорічні російсько-білоруські навчання будуть щонайменше вдвічі меншими за масштабом, ніж у 2021 році – перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Пам’ятаємо, що до лютого 2022 року на території Білорусі ворог зосередив до 40 тисяч угруповання військ, які потім вторглися на територію нашої Київщини та Житомирської області.
Наступне, на що варто звертати увагу – місця проведення навчань "Запад-2025", певною мірою, досі не визначені.
Тобто, немає чіткого розуміння, чи буде це відбуватися безпосередньо в прикордонні з Україною, чи все ж таки в тих регіонах, які ближче до країн Балтії, чи до Польщі.
Загалом, на мою думку, росіянам не вигідно відкривати другий фронт. У них для цього зараз немає ресурсів. Тобто, вони просто не витягнуть таку війну. І це розуміємо не лише ми.
Чому зараз настільки вільно почувається Азербайджан? Тому що, з одного боку, він має серйозну військово-технічну підтримку з боку Туреччини. А з іншого боку, він чітко розуміє, що у Путіна немає ресурсів, щоб відкривати фронт десь в напрямку на Азербайджан.
Аналогічна історія з країнами Балтії. Російській Федерації потрібно зосередити набагато більше ресурсів та зусиль, щоб мати бодай якісь примарні надії на те, що він зможе настільки трансформувати свою діяльність, що втримається і в Україні, і матиму успіх в країнах Балтії.
Водночас, це не є гарантією того, що РФ не вдаватиметься до провокацій (можливо, не прямо зараз, але в осяжній перспективі).
Річ у тім, що непослідовна, певною мірою квола позиція Північноатлантичного альянсу, неспроможного оперативно реагувати на виклики сучасної війни, може стати таким собі маркером чи тригером для Путіна. І він, не варто цього виключати, може спробувати використати цю слабкість.
Приміром, вже неодноразово (і не випадково) траплялися історії із потраплянням в країни Балтії, в Польщу російських безпілотників. Ба більше, бувало, що на територію країн, які є учасниками НАТО, приміром, в Румунію, залітали російські ракети. І де відповідна реакція Північноатлантичного альянсу?
Реакція була лише у вигляді засудження, якихось пустопорожніх заяв. Але жодних засобів силового примусу Росії до миру - не було. Тому бачимо, що Росія і Путін діють в такий спосіб, який їм дозволяють. І, якщо російський диктатор має певну мотивацію через те, що НАТО жодним чином не реагує на російські провокації в Європі, то це означає, що таких провокацій буде більше.
Я залишаюсь прихильником думки, що НАТО - абсолютно імпотентна і пустопорожня за визначенням організація.
Чому? Тому що у 2014 році підрозділи морської піхоти України, які дислокувалися у Феодосії, були складовими Сил негайного реагування НАТО. І протокол передбачав дотичність країн Північноатлантичного альянсу - комплектом сил та засобів, щонайменше, Сил негайного реагування - у разі виникнення кризової ситуації на теренах України. Сталася анексія Криму. І я, як безпосередній свідок тих подій, точно можу сказати, що жодного натівського солдата в той проміжок часу ні в Криму, ні в Севастополі не було і не з’явилось. Хоча, за протоколом домовленостей, мало би.
Саме тому я не тішив би себе ілюзіями стосовно захисної "парасольки НАТО". Радше за все, перша ж атака Росії, якщо вона станеться на території країн, дотичних до Північноатлантичного альянсу, буде досить успішною - на першому етапі НАТО Росії програє.
Так, зрештою вони зберуться і будуть реагувати на ситуацію. Але сьогодні стримування РФ на цьому напрямку лежить цілком на Силах оборони України.
