Через вісім років після падіння "Боїнга" у небі над Донбасом суд Нідерландів винесе свій вирок цього четверга, 17 листопада.
За два з половиною роки, які пішли на розгляд справи, в залі суду детально розбирали документи, розвінчували теорії змови, досліджували альтернативні сценарії, прослуховували перехоплені телефонні розмови і давали слово свідкам, повідомляє Бі-бі-сі.
Нагадаємо, дві третини загиблих в катастрофі рейсу MH17, що прямував з Амстердама в Куала-Лумпур 17 липня 2014 року, були голландцями, і саме голландський прокурор очолив міжнародну слідчу групу, яка проводила розслідування.
Напередодні вироку Бі-бі-сі розповіло про важливі відкриття цього процесу.
У причетності до аварії літака звинувачуються:
Ігор Гіркін (Стрєлков) - громадянин Росії - міністр оборони самопроголошеної "ДНР", відставний офіцер ФСБ.
Сергій Дубинський - громадянин Росії - старший офіцер ГРУ армії Росії у відставці.
Олег Пулатов - громадянин Росії - підполковник запасу ВДВ армії Росії.
Леонід Харченко - громадянин України-командир розвідпідрозділу ГРУ "ДНР".
Прокуратура Нідерландів запросила для кожного з них довічний термін, але підкреслює, що ніхто з обвинувачених особисто не брав участі у пуску ракети по "Боїнгу".
У перші ж дні суду над причетними до аварії літака з'ясувалося, що в 2014 році з Росії на територію, яку контролювали бойовики, попрямували як мінімум два зенітно-ракетних комплекси (ЗРК) "Бук".
Прокуратура Нідерландів впевнена, що за транспортування першого "Бука" відповідав офіцер ГРУ Олег Іванніков. Але його колона не доїхала до "ДНР" - "Бук" зламався по дорозі. Встановили це за допомогою телефонних прослуховувань, а також на підставі фото - та відеометріалів, які отримали слідчі.
За переміщення другого "Бука" відповідав відставний офіцер ГРУ Генштабу Росії Сергій Дубинський, встановила прокуратура. Цей "Бук" успішно дістався до Донецька, а потім поїхав бік міста Сніжне, що підтверджується численними фото і відео. Колона, у складі якої їхав "Бук", навіть потрапила на знімок із супутника. На ньому ЗРК їде в район ймовірного місця пуску ракети поблизу Сніжного.
Слідство у справі MH17 отримало численні перехоплення телефонних розмов, з яких з'ясувалося, що командири військових формувань самопроголошеної "ДНР" неодноразово просили російських чиновників і генералів доставити їм "Бук", щоб протистояти авіації України.
На одному з таких записів, який прослухали в суді, чоловік з голосом Ігоря Стрєлкова (Гіркіна), який тоді працював міністром оборони так званої "ДНР", кілька разів просить надати протитанкову артилерію і "нормальну ППО". Стрєлков додає, що "все це потрібно, природно, з фахівцями вже готовими".
За добу до аварії "Боїнга" людина з голосом офіцера ГРУ Сергія Дубинського нарікає: "Якщо я встигну вранці отримати "Бук" і відправити туди, це буде добре, якщо не встигну, то жопа...". Розповідаючи товаришеві по службі про тяжке становище на фронті він додає: "Більше робити нам нічого, тільки на "Бук" сподіватися".
Маршрут, по якому рухався "Бук" по території, контрольованій "ДНР", був детально відновлений за свідченнями свідків, багато з яких були колишніми учасниками формувань бойовиків, а також по білінгу стільникових телефонів групи людей, які постійно перебували поруч з установкою. Все це також підтверджувалося і даними телефонних переговорів бойовиків, які були перехоплені і записані Службою безпеки України.
Істотна частина доказової бази на цьому суді - записи телефонних переговорів, перехоплені СБУ і переданих слідству.
Троє обвинувачених - Стрєлков, Дубінський і Пулатов - не заперечують, що на більшості аудіозаписів прослуховувань, долучених до справи, звучать саме їхні голоси. Позиція Леоніда Харченка невідома - він жодного разу не коментував звинувачення і хід процесу.
Сергій Дубінський, правда, стверджував, що частина записів нібито була змонтована воєдино з різних за часом розмов. Пулатов же запевняв, що знав про прослуховування телефонів, тому нібито часто навмисно говорив неправду.
Щоб підтвердити або спростувати ці твердження, прокуратура Нідерландів провела фоноскопічну експертизу записів і не виявила слідів монтажу. Далі прокурори зіставили всі відомі їм перехоплені розмови обвинувачених між собою і з іншими військовими. У них не було знайдено логічних протиріч, які обов'язково були б присутні, якби люди перемежовували правду і вигадка, щоб заплутати противника.
Більш того, справжність подій, які обвинувачені обговорювали нібито для дезінформації противника, підтверджуються фото - і відеоматеріалами, знятими очевидцями на місці подій 16-18 липня 2014 року в Донбасі.
Багато про що говорять і дані про геопозиції стільникових телефонів обвинувачених. Вивчивши білінг мобільного Харченка, слідство помітило, що його апарат підключався до вишок у Зугресі, Шахтарську та Сніжному, що відповідає ймовірному маршруту руху військової колони з "Буком".
А всього через півгодини після аварії "Боїнга" людина з голосом Харченко доповіла людині з голосом Дубінського:
- Ми на місці, одну вже "сушку" збили" (мається на увазі винищувач "Су").
- Молодці, Ай, молодці! Одну "сушку" збили, молодці! - відповідає співрозмовник.
У момент пуску ракети по "Боїнгу" телефон Харченка був вимкнений. Але перехоплення і геопозиція стільникового незадовго до і незабаром після аварії говорять про те, що Харченко був на місці запуску.
Судячи з геопозиції телефону Пулатова, він також супроводжував колону, в якій їхав "Бук". Більш того, як зазначив суд, у своїх свідченнях Пулатов (він єдиний з обвинувачених взаємодіяв з судом) не оскаржує основний сценарій слідства (пуск ракети "Бука" з-під Сніжного, яке перебувало під контролем сил "ДНР"), а тільки говорить про свою непричетність до цього пуску.
Незабаром після аварії "Боїнга" обвинувачені активно передзвонювалися, радіючи збитому літаку, який прийняли за український винищувач, і описуючи це як свій успіх.
"Я зараз в Маринівці. Літак ми бахнули теж зараз, "сушку". Якраз над Савур-Могилою. Ми ж "Бук-М" отримали, ось", - каже людина з голосом Дубинського.
Прибувши на місце падіння уламків літака, ДНРівці виявили, що збитий борт виявився цивільним, а не військовим. У розмовах між собою офіцери військових підрозділів "ДНР" почали обговорювати версію, що рейс МН17 був збитий українським військовим літаком. А "Бук", присланий з Росії, нібито збив не цивільний лайнер, а саме цей український штурмовик.
Однак ні в день катастрофи, ні протягом наступних восьми років аж до сьогоднішнього дня ні Росія, ні самопроголошена "ДНР" не показали світу уламки українського військового літака, який нібито міг збити "Боїнг".
Україна, навпаки, передала Нідерландам дані про політ всіх своїх військових літаків 17 липня 2014 року. Всі ці вильоти були поза зоною бойових дій на південному сході України.
Незважаючи на це, міжнародна слідча група продовжила вивчати цю альтернативну версію катастрофи MH17. При розборі та аналізі уламків літака фахівці не знайшли слідів від куль авіаційної гармати або слідів попадання будь-яких інших ракет, крім ракети "Бука".
Експерти обстежили тіла екіпажу і пасажирів літака і виявили вражаючі елементи, що зустрічаються тільки у ракет "Бука" (наприклад, металеві елементи у формі метелика).
Потім слідчі знайшли тих, хто часто згадувався в російських державних ЗМІ, - авіадиспетчера з Дніпропетровська Ганну Петренко, яка нібито таємниче зникла після аварії "Боїнга", загадкового, але обізнаного іспанського диспетчера "Карлоса" і українського військового пілота Владислава Волошина.
Льотчик Волошин ще в 2015 році повідомив слідству, що не здійснював бойових вильотів 17 липня 2014 року (це також підтверджується документами ВПС України, наданими Нідерландам). Свідчення слідству також охоче дав командир Волошина. Диспетчер Петренко заявила, що не бачила ніяких військових літаків на своєму радарі. А чоловік, який називався "диспетчером Карлосом", зізнався, що ніколи не був авіадиспетчером. Виявилося, що він був раніше судимий за шахрайство, а зараз живе в Румунії. Поговоривши з кожним з них, слідство дійшло висновку, що згадані люди не мають ніякого відношення до падіння МН17.
Слідство також вивчило десятки годин прослуховування дзвінків військових самопроголошеної "ДНР" - в них не було згадки військових літаків України до моменту аварії МН17. Російський диспетчер, який бачив МН17 на своєму радарі і повинен був вести борт в повітряному просторі Росії, також не згадував про якісь інші літаки поруч з малайзійським "Боїнгом".
Слідчі опитали і екіпаж цивільного літака, що пролітав 17 липня 2014 року недалеко від "Боїнга" МН17, коли той був у повітряному просторі України. Пілоти і бортпровідники цього лайнера повідомили, що не бачили в небі ніяких інших літаків. У записах розмов пілотів МН17 немає згадок про інші літаки в небі.
21 липня 2014 року Міноборони Росії заявило, що "російськими засобами контролю повітряної обстановки зафіксовано набір висоти літаком українських ВПС, імовірно Су-25, в напрямку малайзійського "Боїнга-777". Прокуратура Нідерландів кілька разів просила Москву передати їм ці дані військових радарів. Але відповіді від Міноборони Росії досі не отримала.
Поєднання всіх цих факторів дозволило в ході суду відкинути версію про те, що" Боїнг " МН17 був знищений в результаті атаки військового літака. Літак був збитий ракетою, пущеною з землі.
Перевірило слідство і версію про те, що "Боїнг" могли збити з "Бука", що належить Україні. Саме на цій версії досі наполягає Міноборони Росії і робить наголос захист обвинуваченого Олега Пулатова.
Ця і кілька інших фотографій Олега Пулатова були опубліковані на сайті Київського вищого загальнокомандного училища, яке він закінчив. Розслідувачі вважають, що саме ця людина перебувала поруч з "Буком" в момент пуску ракети по малайзійському "Боїнгу"
Російські військові в липні 2014 року опублікували кілька супутникових знімків, на яких було видно, що в день аварії "Боїнга" Українська установка "Бук" раптом покинула військову базу України в Донецькій області.
Нідерланди попросили Москву надіслати оригінали цих знімків ще в жовтні 2014 року, незабаром після публікації цих відомостей. Міноборони Росії відповіло на це питання тільки шість років по тому, повідомивши, що оригінали знімків не збереглися.
Натомість знімки української військової бази за липень 2014 року надало Європейське космічне агентство. На кадрі від 17 липня видно, що український "Бук" продовжує перебувати на базі. Зіставивши знімок ЄКА з копією знімка Міноборони Росії, слідство виявило суттєві розбіжності.
І на кадрах Google, і на знімку ЄКА 16 липня поруч з військовою базою ЗСУ чітко видно зоране поле. На російському знімку це ж поле чомусь не зоране. Вивчивши метадані опублікованого Росією файлу (адже оригінал Москва так і не надіслала), слідство виявило в ньому ознаки редагування зображення. Зіставивши знімок Росії зі знімками з інших супутників, слідство дійшло висновку, що Москва опублікувала знімок від червня 2014 року, видаючи його за більш пізній.
І тим не менше прокуратура Нідерландів вивчила сценарії пуску ракети "Бука" з населених пунктів, що знаходилися в момент катастрофи на нейтральній смузі або під контролем українських сил.
Російські чиновники, прокремлівські ЗМІ та фахівці концерну "Алмаз-Антей" (вони виробляють ЗРК "Бук") стверджували, що стріляти по літаку могли з поля поблизу Амвросіївки, з Єнакієвого, з фабрики північніше Сніжного, а також з хутора поблизу села Зарощенське. Всі ці варіанти виявилися неспроможними-або місце пуску ніяк не сходилося з допустимою траєкторією польоту ракети, або свідки з числа місцевих жителів і військових "ДНР" спростували можливість пуску з цих точок.
Наприклад, розрахунки голландських і бельгійських експертів, в тому числі з використанням даних концерну "Алмаз-Антей", показали, що з урахуванням характеру пошкоджень "Боїнга" і характеристик ракети "Бук" пуск з-під Зарощенського був би неможливий. Знайти свідків пуску ракети з-під Зарощенського також не вдалося. Російські журналісти, які говорили з жителями села Зарощенське, повідомляли, що пуску ракети ті не чули, а район і зовсім контролювався силами "ДНР".
У 2018 році Міноборони Росії заявило, що ракета, якою був вражений МН17, була вироблена в СРСР і передана на територію сучасної України ще в 1986 році. Уважно вивчивши надані Москвою документи, слідчі помітили, що виробничий номер ракети, про яку говорила Росія, не збігається з номером ракети, уламки якої були виявлені на місці падіння малазійського "Боїнга". А в самих документах є ряд виправлень і незрозуміло коли зроблених приписок.
Заслухавши всі ці аргументи, суд виключив версію, що літак рейсу МН17 міг бути збитий "Буком" Збройних сил України.
У суді були представлені свідчення 20 свідків, які заявили, що бачили в небі слід від пуску ракети 17 липня 2014 року. З них вісім осіб безпосередньо бачили політ ракети в небі, а ще четверо чули гуркіт, а потім побачили в небі слід.
За описом свідків, цей слід був схожий на той, який зазвичай залишає ракета ЗРК, - він може бути видно ще кілька хвилин після прольоту. Момент пуску снарядів "Бука" також супроводжує звук гучного удару, який виникає через те, що ракета розвиває надзвукову швидкість. Цей звук, згідно з документацією та проведеними випробуваннями, можна почути на відстані приблизно 5 км протягом 20 секунд.
Відповідаючи на питання про можливе місце пуску ракети, більшість опитаних свідків вказала напрямок лівіше від населеного пункту Сніжне (у липні 2014 року, як і зараз, цей населений пункт перебував під контролем сил так званої "ДНР").
Деякі вказували більш точну локацію - місце недалеко від Савур-Могили або село Первомайське.
Особливу увагу в суді приділили свідченням свідка, позначеного як Х48. Він повідомив, що 17 липня, незадовго до аварії "Боїнга" (в районі 16:20 за місцевим часом), він перебував на блокпосту біля села Первомайське, яке контролювали сили "ДНР". Він побачив, як повз проїжджає військова машина з зеленими ракетами, яка потім поїхала в бік сільськогосподарського поля і зникла за деревами.
Потім свідок почув гуркіт, після чого свист і побачив, як в небі з'явився білий слід, що йшов у бік міста Торез (судячи за даними радарів і "чорних ящиків", саме в тому напрямку в той момент знаходився "Боїнг" МН17). За мить у небі пролунав вибух, а потім свідок побачив, як із хмар на землю сиплються уламки літака.
Прізвище та ім'я цього важливого свідка в суді не називалися, оскільки він побоюється за свою безпеку, проте він давав свої свідчення в присутності трьох суддів, які верифікували його особу.
Для оцінки надійності цих свідчень слідчий суддя вивчив дані телефонного білінгу цього свідка. З'ясувалося, що 17 липня він дійсно перебував саме в тому районі, про який говорив.
Дані про те, що пуск ракети по "Боїнгу" стався з поля недалеко від Сніжного і Первомайського, ще в 2014 році оприлюднили США. Вони посилаються на те, що їх військовий супутник зафіксував момент пуску ракети. Суд кілька разів просив Вашингтон оприлюднити знімок, але американці відмовляються це робити, посилаючись на те, що це розкриє технічні можливості супутників, наявних у Пентагону.
Сам знімок в результаті дозволили подивитися тільки головному прокурору Нідерландів у справах про тероризм, а суду надали меморандум (офіційний документ) з описом наявних даних.
Прокурор, який бачив знімок своїми очима, підтвердив, що інформація в меморандумі відповідає даним джерела, з яким він ознайомився.
У результаті суд погодився з версією слідства про те, що збити "Боїнг" могла тільки ракета, пущена з установки "Бук", що стояла в полі поблизу Сніжного. Цей район в той час контролювався силами "ДНР".
При цьому прокуратура окремо зазначила, що Росія зіграла "ключову роль на початку і продовженні війни на сході України", підтримуючи нерегулярні військові формування і забезпечуючи їх зброєю.
Катастрофа малайзійського Боїнга над Донбасом
Велика авіаційна катастрофа сталася 17 липня 2014 року на сході Донецької області.
Лайнер впав на землю в районі села Грабове Донецької області, його уламки були розкидані на території, що перевищує 15 км2. Зона пошукових робіт на сході Донецької області (на кордоні з Луганською областю) становила понад 34 км2.
Всі 298 осіб на борту літака загинули, випадків загибелі і поранення людей на землі в результаті падіння уламків літака не було.
