Завдяки владі й телебаченню український народ у прямому ефірі масово підвищує власну обізнаність у різних сферах економічного та суспільно-політичного життя. Наприкінці 2008 року українці майже достеменно розібралися з базовими принципами функціонування валютного ринку... На початку 2009-го — так само всі стали знавцями тонкощів міждержавних відносин щодо постачання й транзиту газу в Україну та Європу.

І от зараз усі зацікавлено спостерігають за перебігом “газового” судового процесу проти колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Усе цікаво, але не все зрозуміло, хоча з кожним днем росте і розуміння, і зацікавленість.

Принаймні хочеться розібратися, наскільки вмотивованими є взаємні претензії сторін та суду.

Відео дня

Зокрема, месидж опозиції про недосвідченість і нездатність судді вести процес на відповідному рівні просто заохочує час від часу заглядати в ті кодекси, на які посилаються сторони, мотивуючи ті чи інші свої рішення... Ясно, що така “народна юриспруденція” може бути помилкова, але...

Сьогоднішня ситуація з “видаленням порушників тиші в залі суду” змусила залізти на портал Ради і звернутися до кодексів.

Нагадаємо, за вигуки під час судового засідання суддя прийняв рішення видалити з зали суду народного депутата від БЮТ Михайла Косіва. А вже після перерви, у другій половині дня, 6 липня, суддя за аналогічних обставин і на тих самих підставах постановив видалити з зали суду народного депутата Євгена Суслова.

Оголошуючи постанову суду, суддя Родіон Кірєєв заявив: “Керуючись статтями 271 та 272 Кримінально-процесуального кодексу, суд на місці постановив видалити із зали суду вказану особу... (депутата Михайла Косіва. — Авт.).

Стоп....

Якщо посилання судді на статтю 271 КПК є цілком логічним (“підтримання порядку під час судового засідання покладається на головуючого...”), то видалення народного депутата, з посиланням на статтю 272 того самого КПК викликає запитання. Наведемо цілком текст 272 статті Кримінально-процесуального кодексу:

“Стаття 272. Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання

Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання підсудного за ухвалою суду можна видалити з залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У цьому випадку вирок після його винесення негайно оголошується підсудному.

У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором, громадським обвинувачем, захисником чи громадським захисником головуючий робить їм попередження. При дальшому непідкоренні будь-якої із зазначених осіб розпорядженням головуючого розгляд справи за ухвалою суду може бути відкладено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити цю особу іншою. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора, Міністерство юстиції України, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення”. Кінець цитати.

Наскільки видно з тексту статті, такий засіб впливу, як видалення із зали суду (за умови винесення попередження і в разі повторного порушення), може застосовуватись до підсудного. Тобто така процедура може бути застосована, приміром, до Тимошенко. Окремо в статті прописано порядок санкцій до порушників порядку прокурором, громадським обвинувачем, захисником чи громадським захисником.

Так само окремо прописано механізм впливу на інших учасників судового процесу. І як на мене, нардеп Косів, належить саме до категорії “інші громадяни”. І ось самий КПК вказує, що “інші громадяни” “несуть відповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення”. Тобто йдеться вже зовсім про інший Кодекс, і посилання на ст.272 КПК викликає запитання до судді.

Ідемо до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Стаття 185-3 (частина 1) зазначає: “Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян” ...

Тобто порушника – “іншого громадянина” – мали б максимум оштрафувати. Або ж, якщо “інших громадян” карати за тими ж самими статтями, як і учасників судового процесу, то спочатку все ж таки і Косіву, і Суслову мали б спочатку зробити останнє попередження, і лише потім приймати рішення про видалення цих людей із зали суду.

І ще один важливий момент — у постанові суду ані про Косіва, ані про Суслова не вказано — порушник видаляється тимчасово (на який термін?), або на весь час судового засідання. А такі дані мали б бути зазначені...

То чи правильно застосував засоби впливу головуючий, чи, може, я помиляюсь і хибно трактую КПК, Ваша честь?

Тетяна Мазурчук, Київ