Партія влади: оновлення «кредиту довіри»

Так, згідно з результатами опитування, Партію регіонів готові підтримати 19,5% усіх опитаних (24,5% серед тих, хто має намір взяти участь у виборах), партію «Батьківщина» – 13,5% (16,8%), «Фронт змін» – 9,5% (11,9%), “Удар” – 7,4% (9,0%), КПУ – 4,4% (5,6%). Решта політичних сил поки не долає 5%-й бар'єр.

При цьому приріст прихильників ПР істотно більший, ніж рейтинг «Сильної України» Сергія Тігіпка перед злиттям партій (при цьому немає сумнівів, що суто арифметичного додавання не відбулося).

Це зростання – в якості поки що гіпотези – можна пояснити частковим оновленням «кредиту довіри» від суспільства «партії влади» за рахунок соціальних ініціатив Віктора Януковича, оприлюднених 6-7 березня ц.р.

На підтвердження цієї гіпотези можна навести результати загальнонаціонального дослідження соціологічної компанії Research & Branding Group, проведеного 22 березня, – 1 квітня, тобто через 2-3 тижні після оголошення соціальних ініціатив Президента.

Згідно з опитуванням, дві третини українців так чи інакше ознайомлені з соціальними ініціативами (18% «добре інформовані про це», 49%  – «дещо чули, але не знають деталей»). Що важливо, більше половини (54%) вважають ці ініціативи «в цілому своєчасними».

Ще цікавіші результати відповіді на питання: «Які з соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича респонденти вважають найбільш актуальними на даний час?»  – більше 90% українців вказали хоч би на одну з них. (Вважають, що не актуальна «жодна з перерахованих» менше 4% опитаних, важко відповісти 5%.)

Приємно, що першим серед найбільш актуальних ініціатив стало «створення нових робочих місць і збільшення зайнятості населення», підтримане 61% опитаних. Такий результат найнаочніше спростовує вельми розхожий міф про утримансько-патерналістському ставленні українців до держави. 

Прихильників сильної соціальної політики, які підтримали пріоритет ініціативи «послідовне збільшення пенсій, виплат при народженні дитини, зарплат працівникам бюджетної сфери» виявилося 46%, що в існуючих українських реаліях можна, скоріше, вважати невеликим показником.

«Збільшення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму» зайняло третю позицію в рейтингу актуальності, одержавши підтримку 37% громадян. Це, навпаки, свідчить про вельми велику кількість українців, чиї доходи  тою чи іншою мірою пов'язані з цією, перш за все – розрахунковою величиною.

А ось 36% наших співгромадян, які погодилися з актуальністю ініціативи «введення податку на багатство», – начебто й не дуже багато. Мабуть, громадяни середнього достатку не чекають, що введення цього податку принесе їм якісь вигоди, навпаки, для них існує ризик самим за тими або іншими показниками потрапити під дію цього податку. Та й загалом українці не впевнені в соціальному ефекті податку на багатство. Так, на питання «Чи поліпшить, на думку респондентів, насправді матеріальне становище незахищених категорій населення така ініціатива, як введення податку на багатство?»  відповідь «загалом так» дала лише третина опитаних, тоді як «загалом ні» відповіли більше половини (54%).

Що стосується пунктів «програма державного іпотечного кредитування житлового будівництва під 3-4% річних» і «повернення заощаджень вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР», то кількість респондентів, які підтримали їхню пріоритетну актуальність, цілком кореспондує з часткою українців, для яких ці проблеми актуальні, – 33% і 32% відповідно. (Наприклад, 6 млн. українців, що так і не одержали «юліну тисячу», плюс члени їх сімей, складають приблизно третину всього дорослого населення.)

На останньому місці в рейтингу актуальності президентських ініціатив опинився ліберальний за своєю суттю «перехід від безсистемних соціальних виплат до адресної соціальної допомоги», який одержав підтримку 22% респондентів. Ця цифра не так вже й мала, якщо врахувати, що вона складає майже половину прихильників сильної соціальної політики (див. вище), не говорячи вже про інстинктивну недовіру наших громадян до будь-яких революційних змін у соціальній сфері.

Коли автор цих рядків на початку статті ризикнув вжити вираз «часткове оновлення «кредиту довіри», то актуальність для громадян соціальних ініціатив Президента розглядалася як невід'ємна, але не найголовніша складова цього оновлення. Набагато важливішим уявляється оцінка населенням реалістичності цих ініціатив.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Research & Branding Group, 58% українців у відповідь на запитання: «Які, з соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича, на думку респондентів, можуть бути успішно реалізовані?» назвали як мінімум один пункт (25% відповіли «жодна з перерахованих», 17% «важко відповісти»).

Можна, в першому наближенні, припустити, що люди розраховують на реалізацію в першу чергу тих соціальних ініціатив, які мають до них безпосереднє відношення. І тоді має сенс розглядати співвідношення, умовно кажучи,  бажаного і дійсного – числа тих, хто вважає, що ця ініціатива може бути успішно реалізованою до тих, хто відніс її до найбільш актуальних.

ТАБЛИЦЯ. Коефіцієнт реалістичності соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича

Як бачимо, найоптимістичніше громадяни України оцінюють ініціативу з повернення вкладів колишнього Ощадбанку СРСР. Необхідно відзначити, що це – найбільш короткострокова в часі ініціатива і по її виконанні владою громадяни України оцінюватимуть реалістичність інших.

В аутсайдерах реалістичності ходять програма іпотечного кредитування і створення нових робочих місць, – тут позначається негативний досвід аналогічних ініціатив попереднього десятиліття.

Умовну «узагальнену» оцінку реалістичності президентських ініціатив у соціальній сфері можна оцінити за відповідями респондентів на питання про те, чи має держава фінансові можливості для їх реалізації. Думки розділилися майже порівну: 41% громадян дали позитивну відповідь, 46% — негативну. При цьому в базовому для Віктора Януковича і ПР –  Південно-східному регіоні оптимісти чисельно перевищують песимістів.

Дуже важливо, що абсолютна більшість українців не чекають погіршення соціально-економічної ситуації в країні через впровадження президентських ініціатив. (Лише 7% опитаних упевнені в зворотному). Половина опитаних вважає, що «істотних змін у рівні і якості життя більшості населення не відбудеться», третина сподівається на поліпшення ситуації (8% сподівається, що «ситуація істотно покращає», 25% вважає, що «ситуація покращає трохи»).

Підбиваючи підсумки, можна з упевненістю сказати, що зростання рейтингу Партії регіонів безпосередньо пов'язане з соціальними очікуваннями виборців у зв'язку з ініціативами Президента Віктора Януковича, озвученими на початку березня ц.р.

Моделюючи ситуацію, при нинішньому рейтингу ПР в 19,5%, електоральну базу «партії влади» можна оцінити від 54% (ті, хто вважає якісь із соціальних ініціатив Президента своєчасними) до 58% (ті, хто вважає, що якісь із цих ініціатив можуть бути реалізовані), а мобілізаційну базу – від 33% (ті, хто вважає, що соціально-економічна ситуація в країні в результаті реалізації ініціатив Президента покращає) до 41% (ті, хто вважає, що держава має в своєму розпорядженні достатні засоби для реалізації цих програм).

Зрозуміло, все це – теоретичні припущення, але те, що результат парламентських виборів буде значною мірою зумовлений ступенем реалізації соціальних ініціатив Президента – очевидно вже сьогодні.

Дмитро Джангіров