Млява політика розвитку нафтової промисловості загрожує відкинути Україну на другорядні ролі в освоєнні запасів чорноморського шельфу, пише тижневик «Коментарі».
За Енергетичною стратегією, Київ запланував до 2010 року збільшити пошуково-розвідувальне свердління ушестеро для того, щоб кардинально збільшити свої теперішні загальні промислові запаси. Нині вони становлять 421,9 млн. тонн нафти й 138,6 млн. тонн конденсату, помітно виснажуючись при видобутку в 4,7–5,2 млн. тонн на рік.
Як планується, до 2010–2015 років українські запаси зможуть зрости за рахунок розробки до 1,5 млрд. тонн перспективних запасів на шельфі.
Водночас сусідні РФ і Румунія вже завершили приріст запасів прилеглого до України шельфу та Азовського моря і незабаром візьмуться до промислової їх розробки. Таке випередження може привести до того, що до початку масштабного видобутку в Україні більшість робіт з освоєння української частини шельфу до 2015–2017 років здійснюватиметься уже не з української території.
Австрійсько-румунська група OМV-Petrom вже вклала в розробку румунської частини шельфу 200 млн. доларів. До 2015 року Румунія за рахунок свого сектора шельфу планує довести видобуток нафти й конденсату з нинішніх 4 млн. до 60 млн. тонн.
Що ж до Росії, то промислова група «Новолипецький металургійний комбінат» через своє дочірнє ТОВ «Черноморнефтегаз» 2008 року вклала 40 млн. дол. у дорозвідку чотирьох блоків шельфу Азова й Тузло-Таманської ділянки. А 2009 року планує поставити на них промислові платформи. Компанія «Приазовнафта» (заснована «Лукойлом» і «Роснефтью» 2007 р.) за один рік уже увела в експлуатацію прибережне Геленджицьке родовище на шельфі Таманського півострова.
Туреччина ж нещодавно заявила про укладання двох контрактів на загальну суму 800 млн. дол. з Chevron і ExxonMobil.
Отже, якщо Україна не змінить темпи розвитку своєї нафтової політики, цілком імовірно, що проекти вищевказаних груп інвесторів до 2012–2015 років зроблять український шельф неактуальним для великих західних інвестицій, відзначає тижневик «Коментарі».
