Кримські співробітники Служби безпеки України запалили свічки напередодні Дня пам`яті жертв голодоморів і політичних репресій.
Пам`ять загиблих від голоду вшанували хвилиною мовчання в ході вечора-реквієму, повідомив прес-центр СБУ Криму.
«Працює спеціальна виставкова композиція, демонструється створена «на основі свідчень і оприлюднених архівних матеріалів» документальна стрічка «Злам». Фільм надано для трансляції кримським телекомпаніям», - зазначили в прес-службі.
У СБУ заявили, що «влітку 1921 року на кримських полях згоріло 3/4 врожаю, а взимку хліб подорожчав у 59 разів; у лютому-березні 1922 року голодувало 65% населення півострова (близько 500 тис. осіб); щодня вмирало від 18-20 до 50 осіб». «Але повної статистики про жахи того періоду немає, оскільки точні підрахунки не велися», - зазначили в управлінні.
У 1932-1933 роках Крим став «ноєвим ковчегом для голодуючих» - продовольча ситуація на півострові була більш благополучною, ніж в інших регіонах СРСР, говорять у спецслужбі.
«Згідно з даними Держархіву АРК і архіву СБУ, тоді в Криму Голодомору не було», - заявили в главку. При цьому, «було введено жорсткі міграційні санкції, контроль над переміщенням товарів, блокада вільного ринку продовольства, каральні заходи щодо припинення спекуляції та мародерства».
«Зупинити людські жертви в голодуючих регіонах СРСР можна було єдиним способом - знайти продовольство, яке було в благополучних областях. Силові санкції вилучення хлібних запасів у приватних садибах, або так зване «розкуркулення», викликали серед населення несанкціоновані мітинги, так звані «голодні бунти», - зазначили в СБУ.
Той період історії кримського півострова поки мало вивчено. «Багато українських архівів мають уривчасті дані або зовсім не містять даних щодо Криму, оскільки тоді він не був суб`єктом УРСР. Приміром, динаміка статистики населення півострова в органах статистики ведеться тільки з 1939 року», - зазначили в спецслужбі.
