Українці почали віддавати перевагу не російській, а вітчизняній книжковій продукції, пише тижневик «Коментарі».

Так, за словами директора дистриб’юторської компанії «Саміт-книга» Ігора СТЕПУРІНА, структура продажів компанії свідчить, що споживач зорієнтувався на українську книгу. Це, на його думку, пов’язано з тим, що російські видавці стали випускати менше книжок і підняли ціни на них до захмарних висот.

«Такі великі видавництва як «Эксмо», АСТ переносять книгу в сегмент елітарного продукту. А магазини почали замовляти більше літератури, яка продається. Тому в рейтингах продажів книготорговельних мереж («Емпік», «Книжковий супермаркет») російська література практично відсутня», - пояснив І.СТЕПУРІН.

Відео дня

Деякі українські видавці, з якими спілкувалися «Коментарі», також підтвердили, що за останні три місяці надходження грошей від підприємств книжкової торгівлі зросли.

Але таку позитивну динаміку відчули не всі видавництва й дистриб’ютори, а тільки ті з них, хто розширив асортимент книжкової продукції, зауважує видання. Таких видавництв, за даними Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, близько 15%. Ще 25% українських видавництв принаймні змогли зберегти наклади й асортимент на докризовому рівні.

За словами Костянтина КЛІМАШЕНКА, власника мережі «Книжковий супермаркет», із жовтня 2008 року кількість найменувань у магазинах мережі збільшилась на 25%. На його думку, це дозволило утримати падіння обороту на рівні 15%. Без розширення асортименту оборот упав би на 40–45%.

Однак, щоб скористатися з такої загалом сприятливої ситуації на ринку, українським видавцям потрібні обігові кошти, за рахунок яких можна і далі розширювати асортимент.

Адже видавець, відзначає видання, за нинішніх умов виявився найбільш уразливим. Він, по суті, виступає універсальним кредитором, роблячи передоплату за послуги друку й віддаючи продукцію на реалізацію в магазини. Водночас недорозрахунки дистриб’юторів з видавцями, за даними УАВК, досягли 40%.

За словами президента УАВК Олександра АФОНІНА, окремі банки вже готові кредитувати комерційні видавничі проекти, але вимагають, щоб видавець і поліграфіст обслуговувалися в їхньому ж банку.