Багато людей вибачаються, не замислюючись та не аналізуючи, що змусило їх це зробити. Часто це відбувається рефлекторно, до прикладу, коли хтось натикається на людину або вона вибачається, коли інша особа порушує її кордони. З часом ця звичка настільки вкорінюється, що люди починають вибачатися за свої почуття, висловлювання своїх потреб або навіть за розумні поради. Про це пише американський психолог, доктор філософії Марк Треверс для Forbes.
"Вибачатися - це нормально, але тільки тоді, коли хтось дійсно винен. Проблема виникає, коли вибачення стає мимовільною реакцією, яка використовується для згладжування напруги в цей момент, але з часом підриває вашу самоповагу. Звичка надмірно вибачатися є значущою поведінковою моделлю, яка часто корениться в ранній динаміці відносин, схильності до прихильності та способах, якими люди вчаться уникати конфліктів", - пояснив фахівець.
Тому психолог назвав чотири підтверджені дослідженнями психологічні причини, через які ви можете забагато вибачатися, навіть якщо не зробили нічого поганого.
Ви вибачаєтеся, тому що в дитинстві у вас сформувалася звичка самоцензури
Самоцензура - це модель поведінки, за якої люди придушують свої потреби та почуття, аби зберегти стосунки. Вперше її було виявлено у дослідженні моделей стосунків у жінок, однак інші дослідження показали, що вона може розвинутися й у чоловіків.
Зокрема у 1992 році в журналі "Psychology of Women Quarterly" було опубліковано дослідження, під час якого виявили, що самоцензура часто починається у родинах, де конфлікти сприймаються як небезпека або де любов та схвалення залежать від покірності. Такі люди стають дорослими, які швидко вибачаються, щоб зменшити напругу, відновити гармонію та не розчаровувати інших.
"Коли конфлікт здається загрозливим, "вибач" стає швидким способом досягти емоційної безпеки. Це запобігає ескалації суперечки, але також заважає формуванню справжнього зв'язку. З часом людина вчиться, що її голос має ціну, і вибачення стає стратегією для збереження миру", - додав психолог.
Ви вибачаєтеся, тому що дуже чутливі до почуття провини
Деякі люди відчувають провину сильніше та швидше за інших. До прикладу, дослідження, яке опубліковане в Journal of Psychology and Social Psychology, показує, що люди з високим рівнем емпатії до інших відчувають виражену схильність до провини.
"На основі цих висновків можна стверджувати, що люди з високою схильністю до провини частіше беруть на себе відповідальність за напруженість у відносинах, навіть якщо вони не були джерелом конфлікту. Для людей, схильних до провини, дискомфорт від відчуття, що хтось може бути засмучений, настільки сильний, що вибачення стає рефлекторною спробою регулювати внутрішню напругу. Мета полягає не в тому, щоб взяти на себе провину, а в тому, щоб відновити рівновагу у відносинах", - підкреслив Треверс.
Ви вибачаєтеся, тому що ваш стиль прихильності змушує вас відчувати конфлікт як загрозу
Дослідження прихильності постійно показують, що люди з тривожністю по-іншому справляються з конфліктами, ніж люди, які у ранньому віці відчували безпечну прихильність.
"Люди з тривожною прихильністю часто надмірно вибачаються, тому що бояться бути покинутими або засудженими. Швидке вибачення - це спосіб зберегти близькість і мінімізувати ризик розриву стосунків. Люди з уникаючим типом прихильності не люблять емоційних конфліктів. Вони можуть вибачатися просто для того, щоб закінчити взаємодію і відступити в емоційну дистанцію", - пояснив доктор філософії.
Ви вибачаєтеся, тому що навчилися уникати конфліктів за будь-яку ціну
Багато вибачень також можуть свідчити про навчену реакцію на конфліктні ситуації, які були непередбачуваними, мінливими або емоційно напруженими.
"Дослідження 2017 року, опубліковане в журналі Current Opinion in Psychology, виявило, що, стикаючись із хронічним міжособистісним стресом, люди, як правило, повертаються до тактики регулювання, яку вони засвоїли в дитинстві у своєму ранньому оточенні, часто відповідно до своїх стилів прихильності", - зазначив психолог.
Таким чином, за словами Треверса, особи з історією хронічного міжособистісного стресу у дорослому віці частіше застосовують заспокійливу поведінку або уникають конфліктів.
Як перестати даремно вибачатися?
Експерт радить зупинитися, перед тим як казати чергове "вибачте". Спершу запитайте себе, чи відчуваєте ви відповідальність або просто дискомфорт, після чого продовжуйте діалог.
"Спробуйте замінити слова. Замість "Вибачте, я запізнився" скажіть "Дякую, що зачекали". Замість "Вибачте, що знову турбую вас" скажіть "Я ціную вашу підтримку". Назвіть те, що ви відчуваєте. Іноді "Я відчуваю тривогу через цю розмову" є більш чесним, ніж "Вибачте"", - підкреслив фахівець.
Інші поради психологів
Раніше психологи розкрили, що насправді зміцнює пари. За їхніми словами, є одна ознака, а саме концепція "взаємного впливу", завдяки якій ви готові дозволити потребам, вразливостям і поглядам партнера формувати вас і навіть змінювати щось у своїй поведінці.
Водночас психолог назвав дві речі, про які краще ніколи не говорити своєму партнеру. Він зазначив, що дослідження все частіше показують, що знання того, коли промовчати, іноді допомагає зберегти зв'язок набагато надійніше, ніж прямолінійна чесність.
