Статті :

Росія має заплатити за крадіжку українських активів в анексованому Криму. Міжнародний арбітраж в Парижі ухвалив рішення про стягнення з РФ 1,3 мільярда доларів на користь державного «Ощадбанку». Про перспективи виконання цього рішення в інтерв’ю УНІАН розповів голова правління банку Андрій Пишний.

Україна вперше в новітній історії вчиться жити в умовах воєнного стану і поки невідомо, як це позначиться на вітчизняній економіці. Хоча гривня відразу відреагувала - пішла в круте піке, але змогла відіграти позиції. Порадував Євросоюз, який виділив, нарешті, перші 500 млн євро допомоги, позитивні сигнали прийшли і від МВФ, який не злякався воєнного стану і готовий розглянути виділення чергового траншу. Ближче стали і головні повітряні ворота країни - «Укрзалізниця» запустила експрес з центру Києва в аеропорт «Бориспіль» - такі ключові економічні новини тижня, що минає (рос.)

Міністерство соцполітики запропонувало стягувати єдиний соціальний внесок з керівників підприємств, які декларують отримання мінімальної зарплати. Крім того, стягувати ЄСВ хочуть зі всієї частини заробітку високооплачуваних ТОП-менеджерів, що вже викликало негативну реакцію у «білого» бізнесу. Однак ідею вже підтримав президент Порошенко, який у гонитві за електоральною підтримкою лобіює прийняття відповідного законопроекту (рос.).

Порошенко видав указ про введення воєнного стану в Україні на тлі зростаючої агресії Росії. В уряді і Нацбанку заспокоюють – нічого екстраординарного не трапиться: і система управління, і фінанси, і комунікації працюватимуть у штатному режимі. Експерти вважають інакше. УНІАН розбирався в ситуації (рос.).

Після безсонної ночі з четверга на п'ятницю Рада прийняла основний фінансовий документ країни – бюджет на 2019 рік, який відкриває дорогу до нової програми МВФ, керівництво двох великих європейських лоукост-авіакомпаній оголосило про активний розвиток бізнесу в нашій країні, а президент Петро Порошенко проігнорував вимоги «євробляхерів» і підписав закони про нові правила розмитнення автомобілів.

Президент Петро Порошенко «зірвав пломбу» для запізнілого старту опалювального сезону в місті Сміла, що стало знаком гострих проблем в енергетичному комплексі країни, міністр енергетики США Рік Перрі в ході візиту до Києва пообіцяв підтримку в енергосфері, а темпи зростання української економіки скоротилися - такі ключові економічні новини тижня, що минає (рос.)

Верховна Рада під натиском «євробляхерів» знизила розмір розмитнення для авто з іноземною реєстрацією та різко збільшила штрафи для тих, хто не встигне легалізувати такі машини в відведений законом термін. Ще народні обранці обговорили податкові нововведення, а глава держави Петро Порошенко проанонсував отримання Україною найближчим часом першого траншу від ЄС у розмірі 500 млн євро. А опалювальний сезон, який тільки почався, вже приніс «сюрприз» - на Луганській ТЕС, що належить ДТЕК, закінчилося вугілля (рос.)

«Армія», «Мова», «Віра». До цих вже відомих передвиборних гасел президента Порошенка може незабаром додатися ще один «коник» – економічний. Виявляється, глава держави зовсім не забув про ідею запровадження податку на виведений капітал. Більш того, Порошенко вимагає від Мінфіну якомога швидше приступити до її реалізації, пообіцявши зломити опір Міжнародного валютного фонду, головного противника нового податку (рос.).

Про це мало хто знає, втім, п’ять років ув’язнення вже за президента Петра Порошенка отримала жінка, яка, працюючи у податковій за часів президента Януковича, викрила махінації «Рошен». За викриття яких таємниць корпорації президента податківців садять в тюрму?

Кабмін подав у Раду новий проект змін до Податкового кодексу – замість несхваленого депутатами в жовтні варіанту фіскальних новацій. На основі цього документу затверджується держбюджет. Причому податкові нововведення, як це відбувається з року в рік, внесені в парламент в порушення закону. Експерти пояснили, чому це стало в Україні традицією і чого варто чекати від нововведень уряду (рос.).

Україна піднялась на п'ять позицій в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, Росія ввела санкції проти українських політиків та ряду компаній, яким, втім, від цього рішення «ні холодно, ні гаряче», а глава уряду найбільшого європейського партнера України - Німеччини Ангела Меркель, яка прибула до Києва, пообіцяла активізацію двосторонньої торгівлі та нову економічну допомогу (рос.)

Росія ввела санкції проти 322 громадян і 68 компаній України. При цьому заграє: зніміть свої санкції - знімемо й ми. А ще розробляє заходи для недопущення негативного впливу цих самих санкцій на свої підприємства. Експерти вважають, що обмежувальні заходи Кремля ніяк не відіб'ються на економіці нашої країни, та й в політичному сенсі не матимуть наслідків – не допоможуть перемогти на майбутніх виборах проросійським діячам, а саме цю мету переслідує Путін (рос.).

В Україні впроваджується абсолютно новий інститут – банкрутство пересічних громадян. Процедура прописана в прийнятому Верховною Радою кодексі, яким, зокрема, вводиться особливий п'ятирічний період реструктуризації іпотечних валютних кредитів, але при цьому скасовується мораторій на вилучення квартир у боржників. УНІАН з'ясовував, наскільки простіше тепер стати банкрутом і навіщо це потрібно (рос.).

МВФ анонсував нову програму для України замість попередньої, зупиненої на півдорозі. Експерти називають новий кредит важливою підмогою, щоб наша країна пережила майбутній рік подвійних виборів - президента й парламенту - без економічних потрясінь і з відносно стабільним курсом гривні (рос.).

Україна залучила 2 мільярди доларів, розмістивши єврооблігації з терміном обігу 5 та 10 років з прибутковістю 9 і 9,75%, керівництво Росії, на додаток до обстрілів і бомбардувань, тепер лякає введенням персональних санкцій проти українських політиків. А зниження температури змусило владу дати відмашку старту опалювального сезону, який буде проходити, через підвищення цін на газ, з новими тарифами на тепло та гарячу воду (рос.)

Після підвищення Кабміном ціни на газ найбільш обговорюваною стала тема майбутніх тарифів і надання субсидій. Від уряду вже є маса заяв, відреагував на події й президент. УНІАН розбирався, що ж чекає на українців у новій «газовій» ситуації (рос.).

Верховна Рада зробила перший крок для прийняття основного фінансового документа країни - бюджету на 2019 рік, а також розглянула зміни до Податкового кодексу, які передбачають підвищення низки акцизів та зборів. Тим часом, прем'єр-міністр Володимир Гройсман продовжує лаяти попередників за накопичення «великих боргів», при цьому сам слідує порочній практиці жити невідповідно до своїх достатків. Але, мабуть, найголовніша новина тижня, що минає, - підвищення цін на газ для населення, за чим сталася нова угода з МВФ (рос.)

Рахункова палата приголомшила заявою, що держбюджет України за дев'ять місяців недоотримав майже 94 мільярди гривень. У комплексі з недавнім провалом на казначейському рахунку до чотирирічного мінімуму виникає питання – чи вистачить грошей для виплат зарплат і пенсій українцям та чи не чекає на державний бюджет секвестр?

Обвал на світових фондових ринках потягнув вниз ціни на нафту, що віщує зниження вартості палива в Україні. Хоча особливо радіти не варто - МВФ погіршив прогноз розвитку вітчизняної економіки в 2019 році та не виключає зростання безробіття. Проте збільшилися шанси появи гарячої води в квартирах киян - «Нафтогаз», після врегулювання боргової проблеми, почав подавати газ новому комунальному підприємству «Київтеплоенерго» (рос.)