этот материал доступен на русском

Норвегія готова вкласти в українську альтернативну енергетику 1,5 мільярда доларів

16:04, 07 лютого 2019
Альтернативна енергетика
290 0
Гроші норвезьких інвесторів підуть переважно в українські проекти альтернативної енергетики / фото УНІАН

Норвежці готові вкласти в українську альтернативну енергетику безпрецедентні $ 1,5 млрд. На норвезько-українському форумі, який проходив під патронатом прем'єрів обох країн, представники Осло підписали з Києвом інвестугод відразу на $ 1,5 млрд.

Про це пише Новое время.

Читайте такожВсе більше українців переходять на зелені технології

Величезна сума для двосторонніх відносин — весь товарообіг двох країн за минулий рік склав $ 255 млн. Так і в цілому для України $ 1,5 млрд зовнішніх інвестицій — це солідно: за перше півріччя 2018-го в країну надійшло $ 1,3 млрд іноземних грошей, в основному — у фінансовий сектор.

Гроші ж норвезьких інвесторів підуть переважно в українські проекти альтернативної енергетики. Що не дивно, адже в Україні діє найвищий зелений енерготариф в Європі: він приблизно втричі вищий середньоєвропейського.

Так, тариф для сонячної енергетики в Україні становить 15 євроцентів за кіловат-годину, тоді як, приміром, у Німеччині — лише 5 євроцентів. Український тариф для вітрової генерації — 10,2 центи за кіловат-годину. В Європі ж його розмір в середньому становить 4,2 євроцента.

Тому-то норвезька компанія NBT вкладе більше $ 1 млрд в будівництво вітрових електростанцій в Херсонській та Запорізькій областях. А ще одна фірма з півночі, Scatec Solar, що спеціалізується на сонячних технологіях, планує збудувати сонячну електростанцію вартістю понад $ 200 млн у Миколаївській області.

Тер'є Пилског, головний операційний директор Scatec Solar, пояснив, що інвестувати в Україну їх спонукали кілька причин: бажання країни наростити частку зеленої енергетики до 25% всього ринку електроенергії (тобто ринок буде рости) і система аукціонів, через яку будуть розподілятися тарифи.

Ще один важливий фактор — наявність в Україні недорогих енергетичних кредитів від Європейського банку реконструкції та розвитку, голландського банку розвитку FMO, державного Укргазбанку, а також інших фінансових установ.

Норвежці звикли розвивати бізнес на дешевих позикових коштах, каже Ейнар Берстад, керуючий партнер консалтингової компанії Eberstad Consultancy.

"Для України схема виглядає приблизно так: ви вкладаєте 20% своїх грошей, а на 80% набираєте дешевих кредитів", — коментує експерт.

Раніше норвезькі компанії подібним чином працювали на китайському і російському енергетичних ринках, а зараз звернули увагу на Україну. 

Норвезькі бізнесмени уважно слухали оптимістичних українських чиновників, але турбувалися про ризики ведення бізнесу в Україні. Майже всі компанії з півночі Балтики, які заходять на вітчизняний ринок, в першу чергу шукають локальних партнерів, які добре знають місцеві реалії, пояснює Анатолій Кирилюк, проектний менеджер Норвезько-української торгової палати. Скандинави, за його словами, з побоюванням очікують результатів президентських виборів, а запровадження воєнного стану в грудні залишилося для них цілком незрозумілим рішенням, що ніяк не сприяє веденню бізнесу.

На форумі обговорювали і тему корупції. Виявилося, що норвезькі інвестори багато чули про це явище, і воно їх не лякає.

"Я працював у Венесуелі — там рівень корупції набагато вищий", — сказав з цього приводу С'юр Братланд, керуючий директор консалтингу Norwegian Energy Partners.

У світі високих технологій не тільки енергетикою живі грошові відносини між двома країнами. Норвежцям цікавий також український технологічний сектор. Арне М'ес, гендиректор великої норвезької IT-компанії Itera, розповів, що у фірми є офіс в Києві з сімома десятками співробітників.

"Ці 70 чоловік за рік можуть виконати такий обсяг роботи, який виконує сотня норвежців", — уточнив він.

На думку М'еса, українські айтішники непогано справляються з розробкою софта для фінансової індустрії. Так, клієнти ісландського банку Islandsbanki активно користуються мобільним додатком, розробленим в Україні.

Сподобалися продукти розробників з берегів Дніпра і великій шведській страховій компанії If. У підсумку вона замовила собі мобільний додаток у Itera, яка передала проект в київський офіс. В майбутньому Itera хоче розвивати спеціалізацію в штучний інтелект (ШІ), розраховуючи насамперед на українських фахівців. ШІ потрібен для побудови систем інтернету речей — розумного будинку, всіляких фітнес-трекерів і медичних браслетів.

Крім того, норвежцям цікаві системи CRM, розроблені українцями, — програмне забезпечення для продажу.

"Я якраз шукаю українську компанію, яка може швидко і якісно створити CRM", — зізнався Асланбек Шамсутдінов, представник норвезького офісу міжнародної консалтингової компанії KPMG.

Втім, не всі на форумі готові були хвалити вітчизняних програмістів. Джон Сунг Кім, що живе в Києві, американський IT-підприємець, закликав присутніх активніше торгуватися з українськими інженерами за зарплати і не відкладати їх звільнення, якщо перші два тижні спільної роботи виявилися незадовільними.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter