Через масштабні повені в Індонезії могли загинути до 11% популяції місцевих орангутанів. Як пише The Guardian, такі побоювання висловили природоохоронці.
За словами вчених, повені кінця листопада порушили і без того критичний рівень вимирання для найрідкіснішої у світі великої мавпи. Багато у чому через те, що повені завдали катастрофічної шкоди середовищу існування орангутанів.
За оцінками, під час повеней у Північній Суматрі загинули від 33 до 54 орангутанів виду тапанулі (Pongo tapanuliensis). Це від 6,2% до 10,5% популяції виду. Цей вид перебуває під критичною загрозою зникнення. До повені в дикій природі залишилося менше 800 тапанулі.
Уся популяція мешкає на обмеженій лісовій ділянці. За супутниковими знімками, майже 4000 гектарів недоторканого лісу було змито зсувами та повенями. Ще 2500 гектарів ймовірно постраждали, хоча це не спостерігалося через хмарність.
Супутникові знімки показують величезні розриви в гірському ландшафті, деякі з яких простягаються на понад кілометр і мають майже 100 метрів завширшки. Хвиля бруду, дерев і води, що стікала зі схилів пагорбів, змивала все на своєму шляху, включаючи інших диких тварин, таких як слони.
Спустошення означає, що решта орангутанів у цих лісах будуть ще більш вразливими, оскільки постраждали джерела їжі та місця притулку.
Вчені розповіли виданню, що у сучасних умовах існує мало прецедентів такого раптового потрясіння для популяції людиноподібних мавп. Порівняти його можна хіба що зі спалахами Еболи у 2000-х роках, які спустошили популяції західних горил та шимпанзе в Центральній Африці.
Біологи стверджують, що втрата лише 1% популяції тапанулі щороку буде достатньо, щоб призвести до вимирання виду, оскільки тварини розмножуються лише кожні шість-дев'ять років. Втрати тварин після повеней називають критичним демографічним шоком. Учені кажуть, що це "порушення рівня вимирання" для виду.
На що здатні орангутани
Нагадаємо, що нещодавно вчені задокументували несподівану поведінку цих тварин. На Суматрі самець орангутана використав лікарську рослину для лікування рани на обличчі. Він шукав потрібну рослину серед інших, подрібнював її зубами та закривав рану. За п'ять днів вона затягнулася без ознак інфекцій.
