Орієнтовна загальна вартість викрадених Росією зернових та олійних культур в Україні становить понад $600 млн.
Як повідомляє прес-служба Київської школи економіки (KSE), про це під час дискусії зазначив експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Роман Нейтер.
"Ми бачимо все більше доказів того, що РФ краде наше зерно з окупованих регіонів України: з Херсонської області, із Запорізької області. Орієнтовна вартість цього вкраденого зерна та олійних культур – понад $600 млн", – заявив він.
Наразі загальна сума збитків і втрат через війну у сільському господарстві, за оцінками KSE Агроцентру, становить $27,6 млрд, з яких найбільшою категорією є збитки через незібрані озимі культури ($1,4 млрд) та знищена техніка ($926 млн).
За словами Нейтера, станом на зараз втрачено зерносховищ сукупною місткістю в 4 млн тонн (пошкоджені або повністю знищені). Ще частина зерносховищ знаходяться в окупованих регіонах і до них немає повного доступу.
В свою чергу керівниця KSE Агроцентру Марія Богонос зазначила, що за сценарієм необмеженого експорту, український аграрний сектор продовжить функціонувати за більш-менш звичним трендом, незважаючи на зменшення площі ріллі та вищі ціни на добрива та дизель. Проте, якщо експорт буде обмеженим до 1,5 млн тонн на місяць, то ситуація буде протилежною.
"У 2022 ми очікуємо певний спад виробництва та значне зменшення кількості експорту зерна. Це призведе до необхідності довгостроково зберігати 45% урожаю пшениці, 50% урожаю ячменю та 30% урожаю кукурудзи", - повідомила експерт.
За її словами, якщо виробники цих експортоорієнтованих культур не зможуть експортувати свій урожай, у них буде дуже мало коштів для продовження виробництва у 2023 році. У кращому випадку, виробники зможуть задовольнити потреби лише внутрішнього ринку, який є досить невеликим. Таким чином, Україна ризикує втратити до 10% свого ВВП, якщо експорт зерна не буде відновлений до рівня 2021 року.
"Якщо зерно не експортуватиметься, ми побачимо серйозні зміни в структурі нашого агровиробництва та аграрного сектору загалом. Виробники переорієнтуються на інші культури. Виробництво соняшнику, пшениці, кукурудзи та ячменю впаде до задоволення лише внутрішнього попиту, в рази меншого за попит на світовому ринку, який український аграрний сектор задовольняв досі", – резюмувала Богонос.
Як повідомляв УНІАН, 25 червня міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський заявив, що з України необхідно вивезти 18 млн тонн зернових старого врожаю. Ще 60 млн тонн очікується із нового врожаю. На внутрішнє споживання буде спрямовано 20 млн тонн, а отже, експортувати потрібно сумарно 58 млн тонн зернових.
11 липня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган в окремих телефонних розмовах із президентом України Володимиром Зеленським і президентом Росії Володимиром Путіним обговорив питання експорту українського зерна.
У зв'язку зі звільненням від окупаційних військ острова Зміїний гирло Бистре суднового ходу Дунай - Чорне море стало доступним для проходження суден, що перевозять агропродукцію.
Водночас в ООН заявили, що експорту українського зерна через канал Чорне море - Дунай недостатньо для подолання загрози глобального голоду.
11 липня в українські порти прибули перші 8 іноземних суден для перевезення агропродукції.
12 липня речник МЗС Олег Ніколенко зазначив, що експерти України на чотиристоронній зустрічі України, Росії, Туреччини і ООН у Стамбулі відстоюватимуть питання безпечного експорту зернових з українських портів.
