Будівництво Росією газопроводу "Північний потік-2" підриває колективну енергобезпеку Європи, заявив під час круглого столу радник з питань європейської енергобезпеки Державного департаменту США Бенджамін Шмітт, передає кореспондент УНІАН.
Читайте такожБолтон давши Україні пораду з приводу будівництва Росією "Північного потоку-2"
"Північний потік-2" підриває колективну енергобезпеку Європи і, очевидно, підриває український суверенітет. Він розділить Європу і зробить деякі країни ЄС залежними від російських енергоресурсів", - зазначив він.
За його словами, транзит газу через Україну – засіб, який гальмує агресію Росії.
Шмітт повідомив, що на даний момент Сенатом США і Палатою представників подано п'ять законопроектів, які вводять санкції проти Росії через "Північний потік-2".
Шмітт зазначив, що компанії, які задіяні для будівництва даного газопроводу, мають великі ризики потрапити під санкції США.
У свою чергу, під час цього круглого столу президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ століття" Михайло Гончар зазначив, що для зупинки будівництва "Північного потоку-2" потрібно діяти жорсткими методами, а не звичайною аргументацією.
"Ключ від успіху чи неуспіху цього проекту лежить у Вашингтоні. Такі реалії... На сьогодні цей проект можна зупинити лише жорсткими санкціями. Відомо, що проект на 90% залежить від іноземних комплектуючих... Тому санкції мають бути спрямовані проти компаній, які виконують підрядні та субпідрядні роботи", - заявив Гончар.
Також він зазначив, що Європейський Союз міг заблокувати цей проект як порушення європейських критеріїв, але через позицію Німеччини, яка ігнорує інтереси інших країн, Європа цей шанс втратила.
Як повідомляв УНІАН, проектом "Північний потік-2" передбачено будівництво і робота двох гілок газопроводу загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Новий трубопровід в обхід України планується побудувати поряд із уже існуючим "Північним потоком-1".
Будівництво газопроводу має завершитися до кінця 2019 року. Протяжність трубопроводу становитиме 1220 км, він має з'єднати російську Усть-Лугу і німецький Грайфсвальд.
Наприкінці березня - початку квітня 2018 року компанія Nord Stream 2 (оператор проекту будівництва газопроводу "Північний потік-2") отримала дозволи на будівництво газопроводу від Німеччини і Фінляндії, а в червні - від Швеції. При цьому Данія, через територію якої газопровід також має проходити, відповідний дозвіл поки що не надала.
На початку травня компанія Nord Stream 2 вже почала роботи з будівництва приймаючої станції майбутнього газопроводу в околицях німецького міста Лубмін.
Україна виступає проти будівництва "Північного потоку-2".
18 травня після переговорів у Сочі з президентом РФ Володимиром Путіним канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила про необхідність подумати над гарантіями транзиту газу через Україну після реалізації проекту "Північний потік-2".
Водночас глава МЗС ФРН Гайко Маас у Москві заявив, що уряд Німеччини підтримує будівництво "Північного потоку-2" в обхід України.
Довідка УНІАН. Наприкінці лютого 2018 року російський монополіст "Газпром" програв судову тяжбу з "Нафтогазом" у Стокгольмському арбітражі щодо транзитного контракту, за рішенням якого російська компанія повинна виплатити українській стороні 4,6 миллиарда долларов.
При цьому з урахуванням рішення арбітражу щодо контракту на поставку газу остаточна сума розрахунків між компаніями становить 2,6 миллиарда долларов на користь "Нафтогазу".
На тлі програшу "Газпром" заявив про намір розірвати контракт на поставку і транзит газу з Україною в судовому порядку. У 20-х числах березня "Газпром" офіційно сповістив "Нафтогаз" про те, що він відмовляється виконувати рішення арбітражу.
Наприкінці травня "Нафтогаз України" почав процес примусового стягнення з "Газпрому" боргу в 2,6 мільярда доларів у зарубіжних судах. Процеси щодо арешту активів "Газпрому" відбуваються в Англії, Швейцарії та Нідерландах. Серед активів, які цікавлять українську сторону, - акції компаній-операторів газопроводів "Північний потік-1" і "Північний потік-2".
На початку липня "Нафтогаз" подав до Стокгольмського арбітражу позов із вимогою переглянути тариф на транзит природного газу за контрактом з "Газпромом". "Нафтогаз" вимагає перегляду тарифу з березня 2018 року до кінця 2019 року, і попередньо оцінює свої грошові вимоги в суму близько 12 мільярда доларів, не рахуючи відсотків.
