Україні варто було б замислитися, що з 2013 року, коли буде закінчена перша гілка Nord Stream, вона перестане бути транзитною країною для Західної Європи.
Про це сказав посол Міністерства закордонних справ Чеської Республіки за спеціальними дорученнями з питань енергетичної безпеки при Євросоюзі Вацлав БАРТУШКА в інтерв`ю газеті «КоммерсантЪ», оцінюючи останні домовленості Києва і Москви в газовій сфері.
У відповідь на зауваження журналіста про те, що основною причиною підписання харківських угод була велика залежність країни від газу і те, що наша промисловість просто не вижила би без одержаної знижки, В.БАРТУШКА відзначив: «Дійсно, українська економіка використовує значно більше енергії, аніж країни Євросоюзу. Але чому тоді для країни так мало означає енергоефективність? Якби Україна використовувала максимум можливих технологій енергоефективності, вона домоглася би незалежності від Росії. Країна видобуває 20 млрд кубометрів газу в рік. За великим рахунком, цього обсягу може вистачити і для населення, і для комунального сектору. Плюс максимум 10 млрд кубометрів газу для промисловості, який можна було би докуповувати в країнах Середньої Азії. Але для цього потрібні глобальні зміни в економіці і повне оновлення комунального господарства. А до цього в Україні ніхто не готовий».
За словами дипломата, «Україні варто було б задуматися, що з 2013 року, коли буде закінчена перша гілка Nord Stream, вона перестане бути транзитною країною для Західної Європи. Вона стане транзитною країною виключно для Східної і Центральної Європи. Навіть до нас, у Чехію, через Україну газ більше не постачатиметься. Він в повному обсязі надходитиме з Німеччини. Україна перестає бути глобальним транзитним гравцем на газовому ринку, тому домагатися поступок від Росії буде все складніше і складніше. А значить, у перспективі від газу треба відмовлятися максимально».
На зауваження про те, що «українські хімічні підприємства, які використовують газ як сировину, просто не зможуть прожити без цієї знижки», В.Бартушка заявив: «Так, тому що вони технологічно відсталі. Але в країнах Євросоюзу працюють виробники добрив, які конкурують за рахунок високих технологій, а не низької ціни. Питання стояло так: чи готова Україна обміняти свої технологічно відсталі підприємства на перспективи євроінтеграції».
