Торік Україна приєдналася до міжнародної багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, а нещодавно прийняла й відповідне національне законодавство з цього питання. Що це означає на практиці?
Суть процесу зводиться до того, що фінансові установи (головним чином, мова про банки) збиратимуть інформацію про власників відкритих у них рахунків, виявлятимуть серед них резидентів країн-партнерів та передаватимуть інформацію про такі рахунки до податкових органів таких країн-партнерів. Тобто, якщо, наприклад, резидент України є власником рахунку у банку Німеччини, то такий банк передаватиме інформацію про такий рахунок до податкових органів Німеччини, які, своєю чергою, далі автоматично передаватимуть таку інформацію до Державної податкової служби України.
Аналогічним чином у зворотному напрямку діятимуть і фінансові установи України, збираючи та передаючи інформацію про фінансові рахунки, що належать особам, які є резидентами країн-партнерів по обміну.
Яка саме інформація буде передаватися? Всього кілька пунктів:
- ім'я (найменування), адреса, юрисдикція резидентства, податковий номер власника рахунку;
- номер рахунку;
- найменування та ідентифікаційний номер фінансової установи, у якій відкритий рахунок;
- залишок чи вартість рахунку станом на кінець відповідного календарного року, а якщо рахунок був закритий протягом такого року − на момент закриття рахунку.
А як же банківська таємниця? Дійсно, в цьому випадку можна стверджувати, що завіса банківської таємниці дещо підіймається та стає прозорішою. Разом з тим, не слід забувати, що інформація розкривається не у повному обсязі, а лише в межах, визначених угодою про обмін інформацією. Окрім того, податковим органам забороняється надавати інформацію щодо рахунків іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам, крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Як визначатиметься податкове резидентство власників рахунків? Приналежність власника рахунку до резидентства тієї чи іншої юрисдикції здійснюватиметься фінансовими установами на підставі наявних у них документів та інформації щодо власників фінансових рахунків. З цією метою фінансові установи можуть запитувати у власників рахунків додаткову інформацію та документи.
Інформація про рахунки не може бути використана для визначення суми податкових зобов’язань, якщо сукупний залишок не перевищує 250 тисяч доларів станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану
При цьому, за результатами аналізу, фінансова установа може прийти до висновку, що власник рахунку є резидентом двох чи навіть більше країн-партнерів. В такому разі інформація передаватиметься до всіх таких країн-партнерів, чиї податкові органи вже мають встановлювати чи вважають вони таку особу своїм податковим резидентом.
Тому українські фінансові установи мають зважати на те, що якщо у них будуть підстави розглядати особу одночасно резидентом України та резидентом щонайменше однієї країни-партнера, то для цілей обміну інформацією така особа вважатиметься резидентом відповідної країни-партнера.
Загалом до угоди про обмін інформацією приєдналося вже понад 100 країн, повний перелік яких доступний на сайті Організації економічного співробітництва та розвитку. Перелік конкретних країн-партнерів, з якими Україна здійснюватиме обмін інформацією, стане відомим, коли будуть остаточно завершені всі процедури щодо під’єднання.
Коли розпочнеться обмін інформацією? Наразі залишилося врегулювати технічні моменти, пов’язані з переданням інформації та її захистом, однак очікується, що перший обмін інформацією відбудеться у 2024 році (за 2023 рік). Тобто у 2024 році податкові органи України отримають інформацію про іноземні рахунки, які належали резидентам України протягом 2023 року та про залишки грошових коштів на таких рахунках станом на кінець 2023 року.
Резидентам України слід бути готовими до того, що українські податківці дізнаються про їх закордонні рахунки. А отже, якщо грошові кошти на таких рахунках не були належним чином задекларовані та оподатковані, то це може стати підставою для донарахування податкових зобов’язань з боку податкових органів України. В цьому контексті, звичайно, постає питання про велику кількість українців, які вимушено виїхали внаслідок війни та, відповідно, набули банківські рахунки закордоном. Однак ще торік до податкового законодавства були внесені зміни, згідно з якими допомога, отримана протягом 2022-2023 років за рахунок бюджетних коштів іноземних держав, їх державних фондів та іноземних благодійних організацій, оподатковуватись не буде. Окрім того, наразі у парламенті розглядається питання щодо звільнення таких доходів не лише від оподаткування, але й від декларування. То ж щодо оподаткування таких доходів за 2022-2023 роки перейматися не варто.
Крім того, інформація про фінансовий рахунок (рахунки) не може бути використана для визначення суми податкових зобов’язань, якщо сукупний залишок на такому рахунку (рахунках) не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні. Хоча таке формулювання не є однозначним, однак можна сподіватися, що податкові органи не будуть використовувати для донарахування податкових зобов’язань інформацію про такі фінансові рахунки за всі роки, протягом яких діятиме воєнний стан.
Станіслав Карпов, адвокат ADER HABER
