Верховна Рада нарешті розблокувала проведення аукціонів із продажу великих державних підприємств.

І хоча головною метою приватизації українські чиновники називають не наповнення держбюджету, а боротьбу з корупцією й підвищення ефективності управління власністю, зняття цієї заборони було продиктовано перш за все фінансовим мотивом.

Рік тому, коли тільки починалася світова пандемія коронавірусу, уряд і Фонд держмайна побоювалися, що попит на державну власність з боку закордонних і вітчизняних інвесторів буде настільки нікчемний, що важливі об'єкти підуть із молотка за сущі копійки.

Сьогодні в світі спостерігається вже третя хвиля COVID-19, а Україна мало не щодня оновлює антирекорди за кількістю нових випадків захворювання та загиблих за день. Однак, схоже, у високих столичних кабінетах це вже не розглядають як стримувальний фактор для початку розпродажу держмайна.

Україна повинна продовжити масштабну приватизацію

У березні президент Володимир Зеленський заявив, що Україна повинна продовжити масштабну приватизацію: "позбавляючись від баласту, який приносив країні тільки збитки та корупцію".

На заклик відгукнувся парламент і через кілька днів ухвалив відповідний закон.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що аукціони з продажу об'єктів великої приватизації в Україні мають стартувати цього літа.

Першими "ластівками" стануть: "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" і "Перший київський машинобудівний завод" (завод "Більшовик").

Голова уряду обіцяє, що держава проведе абсолютно відкриті та чесні аукціони з продажу цих та інших великих державних підприємств.

У Державному бюджеті на 2021 рік передбачено 12 млрд гривень надходжень від приватизації.

Фонд держмайна розраховує, що левова частка цієї суми, а це - 9 мільярдів гривень, буде отримана якраз після продажу ОГХК і "Більшовика".

Інвесторів "Більшовика" зацікавить земельна ділянка в центрі столиці

Відносно останнього є підстави припускати, що інвесторів зацікавить не виробничі можливості давно застарілого підприємства, а значна земельна ділянка в центрі столиці, яка буде використана під забудову.

Крім цього, в планах Фонду держмайна отримання 1,9 млрд гривень від продажу заводів "Укрспирту", а також 1 мільярда - від приватизації установ виконання покарань. Ще 1 мільярд планується отримати від продажу об'єктів малої приватизації.

Читайте такожКабмін передасть у концесію підприємства, заборонені до приватизації: названо терміни

Таким чином, попередні розрахунки чиновників говорять про реальність плану виконати приватизаційне завдання 2021 року.

Фонд також планує оголосити конкурси з продажу столичного "Президент-Готелю" (планують продати мінімум за 1 млрд гривень), чотирьох державних теплоелектроцентралей і п'яти обласних енергетичних компанії (загальна сума продажу цих активів може скласти від 6 до 8 млрд гривень).

Від продажу інших об'єктів великої приватизації, серед яких "Одеський припортовий завод" і "Украгролізинг", планується отримати ще 3 млрд гривень.

ФДМ впевнений в успішності майбутніх аукціонів

Фонд держмайна впевнений в успішності майбутніх аукціонів. Підставою для цього є те, що навіть у кризовому 2020 році він продав держвласності на 3 млрд гривень при первинному плані в 12 мільярдів.

З початку цього року надходження від приватизації в Україні перевищили 1 мільярд, що в умовах, які склалися, є непоганим показником.

Не варто забувати і про кейс із продажу готелю "Дніпро" у центрі столиці, який став для Фонду держмайна справжнім тріумфом. При стартовій ціні об'єкта в 81 мільйон його вдалося реалізувати на аукціоні за 1,1 мільярда гривень. Причому відбувалося це в липні 2020 року, коли рівень невизначеності був значно вищим, ніж сьогодні.

Якщо Україна цього літа запустить процес масової приватизації, то за пару років може значно просунутися в процесі роздержавлення власності.

Головне, щоб Фонду держмайна знову не почали вставляти палиці в колеса.

При цьому потрібно нагадати, що в затвердженій урядом національній економічній стратегії до 2030 року стоїть завдання передачі в концесію 90 відсотків підприємств, заборонених до приватизації, і продаж усіх держпідприємств, які не потраплять до цього переліку.

У руках держави залишиться значний блок власності

Парламент затвердив попередній список із шести з половиною сотень держпідприємств, приватизація яких буде заборонена. Так що навіть у разі успішного завершення великої приватизації в руках української держави залишиться значний блок власності.

У чиновників залишиться прекрасна можливість удосконалити навички управління й довести, що державні підприємства - це не тільки "дійні корови" для вітчизняних політиків.

Дмитро Шварц

Читайте всі статті автора

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram