Торік в Україні майже 11 млн працездатних громадян не мали офіційного доходу / ілюстрація / REUTERS

Кабмін намагається перекласти власну відповідальність за проблему тінізації економіки на обтяжених податками й фіскальним тиском підприємців. Але таким чином урядовці розписуються у неспроможності проводити системні реформи.

Про це пише у своєму новому блозі інформаційному порталі Ліга, доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.

Експерт аналізує виступ колишнього очільника ДПС, а нині першого віце-прем’єр-міністра - міністра економіки Олексія Любченка на національному форумі "Україна 30. Трудові ресурси", який відбувся у липні. Керівник міністерства тоді зауважив, що державний сектор забезпечує 40% робочих місць на ринку праці в Україні, з них 20% - у бюджетній сфері та 20% - у державних корпораціях.

"Це занадто високий показник, але це не заслуга, а недолік, тому що не розвивається приватний сектор економіки", - зазначив урядовець. Андрій Гмирін погоджується з такою оцінкою.

Водночас, він звертає увагу на інші слова міністра, який повідомив, що торік в Україні майже 11 млн працездатних громадян не мали офіційного доходу, а "тіньовий" фонд оплати праці склав близько 500 млрд грн. За словами чиновника, "через тіньову зайнятість Україна щороку втрачає колосальний ресурс, який могла б використати для підвищення соціальних стандартів". Нині, сказав Олексій Любченко, в Україні близько 10-11 млн робочих місць і є понад 75 тис вакансій, які треба заповнити.

За словами Андрія Гмиріна, про проблему тіньової економіки й боротьбу з нею урядовець говорив, ще коли очолював ДПС. Але тоді його відомству так і не вдалося зменшити масштаби явища. Сьогодні Олексій Любченко оперує старими гаслами, хоча мав би мислити більш стратегічно, як того вимагає його нова посада, пише науковець.

Андрій Гмирін певен: насправді приватний сектор (особливо сектор малого і мікро-підприємництва) демонструє низьку зайнятість не так через виплату зарплат у конвертах, стільки тому, що перебуває на межі вимирання. Свого часу бізнес постраждав від карантинних обмежень, а податкові послаблення від ДПС виявилися здебільшого фікцією. Попри численні заклики експертного середовища звільнити малий бізнес від сплати ЄСВ на період карантину урядовці на цей крок не пішли.

На думку експерта, замість декларативної риторики Міністерству економіки варто зосередитись на створенні сприятливих умов для працедавців і таким чином стимулювати їх створювати нові робочі місця. Наприклад, можна було б запровадити пільговий період зі сплати ПДФО та ЄСВ для новостворених робочих місць, субсидіювати зарплатний фонд стратегічно важливих галузей економіки тощо.

Андрій Гмирін критично оцінює слова урядовця про намір додатково залучити для роботи на збанкрутілих суднобудівних заводах України тих громадян, які свого часу виїхали на заробітки до Польщі чи Німеччини. На думку автора, такі плани Кабміну є цілковитою утопією.

"Країні потрібні системні перетворення, які будуть стимулювати бізнес до розвитку та створення нових робочих місць, залучати інвесторів - вітчизняних і закордонних. Поки що ми бачимо лише збільшення податків та чуємо звинувачення на адресу підприємців у тому, що вони ці податки платити не хочуть", - резюмує Андрій Гмирін.