Нинішнього року питома вага розділу "житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива" в українському ІСЦ становила лише 4,9% і сьогодні є однією з найнижчих у світі.
Читайте такожВіце-прем'єр назвавши лічильники на воду і тепло "щепленням" від "космічних" платіжок
Про це повідомляє ZN.ua з посиланням на Тетяну Юхименко та Ольгу Погарську з департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.
"Найбільше витрачають на ці послуги жителі США, Великобританії, Німеччини, Об'єднаних Арабських Еміратів, Ірану (понад 30%), найменше - Екваторіальної Гвінеї, Тонго та Південного Судану (2-3%). Така низька роль витрат на житлово-комунальні послуги в кошторисі провокує недовіру до індексу інфляції, адже ціни на ці послуги в Україні постійно зростають, а люди, за відчуттями, платять за ЖКП набагато більше", - йдеться в повідомленні.
Експерти підкреслюють, що згідно з даними ДССУ (а саме: експрес-випуску "Про оплату населенням житлово-комунальних послуг"), у 2017 році населенню України було нараховано до сплати за житлово-комунальні послуги 86 мільярдів гривень. Але фактичний рівень оплати (нагадаємо, для розрахунку ІСЦ використовуються фактичні грошові витрати населення) становив лише 88%, тобто було сплачено 75,6 мільярда гривень. За даними СНР, загальні грошові доходи населення у 2017 році становили 2008 мільярдів гривень. Відповідно, для усередненого українця сплачена сума за ЖКП становила лише 3,8% наявних доходів.
"Близькі цифри отримаємо і при порівнянні обсягів фактично оплачених населенням житлово-комунальних послуг з кінцевими споживчими витратами або загальними витратами населення на придбання товарів та послуг за 2017 рік - 3,9 і 3,2% відповідно. Звичайно, як говорилося вище, для потреб розрахунку вагової структури ІСЦ суми витрат/кінцевого споживання проходять кілька коригувань. Але порядок наведених цифр свідчить, що частка нарахувань населенню за спожиті комунальні послуги загалом відповідає даним вагової структури інфляції", - зазначають експерти.
