Нацбанк зобов'яже експортерів продавати 100% валютної виручки - джерело
Офіційний курс гривні опустили до нового історичного мінімуму
Кабмін обіцяє вдвічі скоротити кількість контролюючих органів
Через військові дії на Донбасі бюджет втратить 18 мільярдів
Міненерговугілля планує віддати кращі держшахти на приватизацію
У Кабміні розраховують на третій і четвертий транші, не отримавши ще другого
Росія не витримала і скасувала санкції на деякі продукти з ЄС і США
Українцям можуть дозволити платити валютні кредити за курсом 8 грн/дол.
У «Нафтогазі» пояснили, чому відключили «Київенерго» від газу
Гроші МВФ витратять на потреби бюджету і виплату поточних боргів
***
Нацбанк зобов'яже експортерів продавати 100% валютної виручки - джерело
Національний банк України вирішив підвищити норму обов'язкового продажу валютної виручки експортерами – резидентами України до 100% із 50%, встановлених на даний час, повідомило УНІАН джерело в НБУ.
Як повідомляв УНІАН, Нацбанк продовжив на 3 місяці, до 20 серпня, вимогу з обов'язкового продажу 50% надходжень у вільно конвертованій валюті і в російських рублях на міжбанківському валютному ринку.
Одночасно Нацбанк продовжив вимогу з обмеження термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами до 90 днів, також до 20 серпня.
На початку серпня на тлі загострення конфлікту на сході України і затримки другого траншу Міжнародного валютного фонду котирування гривні до долара на міжбанківському валютному ринку України знизилися до рівня 13,4500/13,6000 грн/дол., таким чином відновивши історичний мінімум за останні 4 місяці.
Голова НБУ Валерія Гонтарева в ході свого виступу в парламенті 12 серпня заявила, що регулятор намагається стабілізувати ситуацію на валютному ринку ринковими механізмами, але готовий застосувати й адміністративні обмеження, серед яких підвищення норми обов'язкового продажу валютної виручки експортерами до 100% із 50%, встановлених на даний час.
***
Офіційний курс гривні опустили до нового історичного мінімуму
Національний банк України сьогодні з 14:00 встановив курс гривні до долара на рівні 13,223077 грн/дол., що на 27 копійок нижче за вчорашній офіційний курс і є історично мінімальним його значенням, повідомляється на сайті регулятора.
Враховуючи встановлений офіційний курс, із початку року гривня знецінилася щодо долара США на 65,49%, або на 5,23 грн.
Нагадаємо, котирування гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку України сьогодні з 12:00 до 13:00 знизилися на 15/20 копійок до рівня 13,30/13,45 грн дол. проти 13,1500/13,2500 грн/дол.
Як повідомляв УНІАН, на початку серпня на тлі загострення конфлікту на сході України й затримки другого траншу Міжнародного валютного фонду котирування гривні щодо долара на міжбанківському валютному ринку України знизилися до рівня 13,4500/13,6000 грн/дол., відновивши, таким чином, історичний мінімум за останні 4 місяці.
Голова НБУ Валерія Гонтарева в ході свого виступу в парламенті 12 серпня заявила, що регулятор намагається стабілізувати ситуацію на валютному ринку ринковими механізмами, але готовий застосувати й адміністративні обмеження, серед яких підвищення норми обов'язкового продажу валютної виручки експортерами до 100% із 50%, встановлених зараз.
***
Кабмін обіцяє вдвічі скоротити кількість контролюючих органів
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про створення Державної регуляторної служби, яка займеться питаннями дерегуляції, та має намір ухватили рішення про скорочення вдвічі кількості інспекцій та контролюючих органів.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив у ході засідання уряду прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
«Ми прийняли рішення про створення Державної регуляторної служби. Сьогодні затверджується положення про службу. Мета – знищення бюрократії в Україні, скорочення кількості регулюючих і контролюючих функцій. Скорочення кількості чиновників і дармоїдів, які є. І при цьому (підвищується - УНІАН) ефективність роботи державної машини, яка повинна бути спрямована на захист людини і громадянина. Ось навіщо вони наймаються, а українці платять податки», - сказав глава уряду.
Він також зауважив, що уряд розгляне проект постанови про суттєве скорочення кількості інспекцій і регулюючих органів. «Це правильне рішення. У зв’язку з ухваленням рішення про створення Державної регуляторної служби, яка отримає право скасування актів міністерств, які не відповідають законам України і здоровому глузду, прошу, щоб на наступному засіданні Кабміну було прийнято епохальне рішення про фактично вдвічі скорочення інспекцій, контролюючих і регулюючих органів», - сказав Яценюк.
Він також оголосив, що сьогодні уряд прийме рішення про повну і тотальну демонополізацію ринку оцінювання. «Була при Януковичу зроблена схема, коли декілька фірм мали право на оцінку і всі гроші йшли їм. Сьогодні буде ліквідовано цей корупційний інститут оцінювання», - відзначив Яценюк.
***
Через військові дії на Донбасі бюджет втратить 18 мільярдів
Втрати державного бюджету за податковими платежами через ситуацію на сході України до кінця року складуть не менше 18 млрд грн, заявив журналістам міністр фінансів України Олександр Шлапак.
«У липні втрати бюджету за податковими платежами склали 1,2 млрд грн, - сказав міністр. - А до кінця року з такими темпами ми недоотримаємо 18 млрд грн податків. Не тільки зі сходу, але і в цілому через поточну ситуацію».
***
Міненерговугілля планує віддати кращі держшахти на приватизацію
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України прийняло рішення відмовитися від передачі найбільш перспективних державних вугільних підприємств у концесію і включив їх до списку шахт, що підлягають приватизації на відкритих аукціонах.
Про це заявив перший заступник голови Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Юрій Зюков в інтерв'ю парламентській газеті «Голос України».
«Минулого року попередники (уряд Миколи Азарова - УНІАН) підготували частину шахт - кращих - для передачі в концесію. Тобто під конкретного власника, з яким підприємства повинні були дістатися за безцінь. Неважко здогадатися, хто були ці «щасливчики». А найгірші шахти - для продажу за гроші», - сказав він.
«Ми цей список повністю переглянули. І ті шахти, які були «зарезервовані», теж включили на приватизацію. Принцип один: тільки аукціон, тільки відкриті торги і тільки за гроші. Ніякої концесії», - додав Зюков.
Він повідомив, що з існуючих в Україні 90 держшахт, 35-40 є перспективними, закривати які планів у міністерства немає.
Водночас Зюков додав, що 26-30 шахт будуть законсервовані на кілька років, до можливого запитання. Це пов'язано з тим, що їх освоєння на сьогодні настільки капіталомістке, що ні у держави, ні у інвестора до них немає інтересу. При цьому затоплювати такі шахти нерозумно.
Разом з тим перший заступник голови Міненерговугілля наголосив, що в найближчі кілька років необхідно закрити 29 шахт, які вважаються працюючими, але добувають всього 20-50 тонн вугілля на добу. А працюють на такому підприємстві 900 осіб. При цьому держава, тобто платники податків віддають на таку шахту кожен місяць 10-12 мільйонів гривень.
За його словами, із закритих держшахт на інші вугільні підприємства, які розширять виробництво і відчують необхідність додаткової робочої сили, зможуть перейти гірники працездатного віку, а інші підуть на пенсію.
«У нас близько 40 відсотків працюючих на шахтах, що підлягають закриттю, вже мають пенсію. Їм потрібно культурно заплатити те, що належить за законодавством, подякувати», - сказав Зюков.
Він зазначив, що програма зі зниження дотацій вугільному сектору і закриття неперспективних шахт розрахована на чотири роки, щоб вже в 2019 році ці шахти працювали без дотації.
«Державна підтримка залишиться тільки для тих шахт, які не можна закрити з екологічних причин», - резюмував чиновник.
Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів України 14 серпня виключив 2 шахти з переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2012-2014 роках. Зокрема, уряд виключив зі списку шахту ім. Леніна в Макіївці Донецької області, а також шахту «Зарічна» в с. Сілець Львівської області.
Крім цього, Кабмін доповнив приватизаційний список шахтою №17 у Донецькій області і шахтою «Південна» в Луганській області.
Довідка УНІАН. У вересні 2012 року Кабінет міністрів України своєю постановою затвердив перелік вугледобувних підприємств, що підлягають приватизації у 2012-2014 роках, куди увійшло 66 державних шахт, розташованих в Донецькій, Луганській, Львівській та Волинській областях.
У серпні 2013 року Кабмін виключив 11 шахт з цього списку.
Державні вугільні шахти України за 2013 рік збільшили збитки від випуску товарної продукції на 27% - до 15,128 млрд грн порівняно з 11,955 млрд грн збитків за 2012 рік.
***
У Кабміні розраховують на третій і четвертий транші, не отримавши ще другого
Україна розраховує отримати третій і четвертий кредитні транші від Міжнародного валютного фонду одним платежем в обсязі 2,2 млрд дол. США до кінця року, а оціночна місія може приїхати до України вже наприкінці жовтня, заявив журналістам за підсумками засідання уряду міністр фінансів України Олександр Шлапак.
«Ми запропонували об'єднати другий і третій перегляд програми, щоб об'єднати третій і четвертий кредитні транші. Ми хочемо, щоб оцінночна місія приїхала до нас наприкінці жовтня один раз», - сказав міністр. При цьому про перегляд загальної суми дворічної програми кредитування економіки, яка на даний момент становить 17 млрд дол., не йдеться. Раніше Шлапак розповів, що другий кредитний транш від Міжнародного валютного фонду обсягом 1,4 млрд дол., виділення якого Рада директорів МВФ може схвалити 29 серпня, буде спрямовано на потреби бюджету й виплату поточних боргів, а також поповнення резервів НБУ. МВФ у свою чергу вже підтвердив готовність розглянути питання щодо України, як і було заплановано раніше, 29 серпня цього року.
Як повідомляв УНІАН, МВФ є ключовим і єдиним великим кредитором України, що схвалив програму співпраці з Україною наприкінці квітня цього року. Перший кредитний транш Україна отримала на початку травня, його обсяг становив 3,2 млрд дол. Кошти було спрямовано на поповнення резервів Національного банку. У червні-липні в Україні працювала оціночна місія Фонду, що вивчала прогрес реформ, що проводяться урядом України. 29 липня МВФ закликав українську владу до продовження реформ, зокрема, в податковому законодавстві й у бюджетній сфері. Наприкінці липня Верховна Рада прийняла, а президент України підписав запропоновані урядом зміни до Податкового кодексу й держбюджету на 2014 рік.
***
Росія не витримала і скасувала санкції на деякі продукти з ЄС і США
Російський уряд виключив із санкційного списку безлактозне молоко, мальків лосося і форелі, насіннєву картоплю, цибулю, гібридну цукрову кукурудзу і цибулю, біологічно-активні добавки (БАДи). Постанова уряду підписана прем'єром Дмитром Медведєвим і опублікована на сайті, пишуть "Ведомости".
Про те, що ці продукти будуть виведені з-під санкцій, ще тиждень тому говорив віце-прем'єр Аркадій Дворкович. Водночас він говорив, що продуктові рітейлери вже знайшли заміну половині заборонених до імпорту в Росію продуктів.
З 7 серпня Росія на рік заборонила імпорт м'яса, фруктів і овочів, молока і молочних продуктів з країн - членів Євросоюзу, США та інших держав, що підтримують санкції щодо неї. Єврокомісія в понеділок заявила, що витратить 125 млн євро на екстрену підтримку постраждалих виробників продовольства. Офіційний представник ЄК Роджер Уейт уточнив, що «кошти будуть використані для вилучення з європейського ринку фруктів і овочів для утримання цін від падіння», насамперед - «з метою безоплатного розподілу». Крім того, список заборонених до ввезення до РФ продуктів поповнився живою рибою, за винятком мальків лосося й форелі.
Як повідомляв УНІАН, наприкінці липня і в перших числах серпня Євросоюз, а також США, Канада, Японія й низка інших країн оголосили про нові санкції стосовно осіб, компаній, банків і деяких секторів російської економіки через дії Росії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні. Перший етап санкцій було введено ще в березні – після анексії РФ українського Криму. 18 серпня Медведєв заявив, що сподівається, що ембарго на поставки продовольства до РФ діятиме не дуже довго.
***
Українцям можуть дозволити платити валютні кредити за курсом 8 грн/дол.
Міністерство фінансів підтримує ухвалення у Верховній Раді України закону про реструктуризацію валютних кредитів громадян по курсу 8 грн/долл. за проектом Національного банку, заявив міністр фінансів Олександр Шлапак на брифінгу.
“На сьогодні напрацьовано компромісний законопроект авторства Національного банку, і Мінфін його повністю підтримує. Свою частину відповідальності має нести кожен учасник трансакції — банк, позичальник і держава. Суть цього законопроекту в наступному: ми обраховуємо в гривні ту суму, яку станом на 1 січня поточного року сплачував громадянин відповідно до своєї кредитної позики. Саме цю суму він сплачуватиме і надалі, а різницю між курсом 12 і 8 гривень за долар ми закидаємо за кінець цього кредитного договору. Якщо громадянин чемно сплатить ці свої платежі по курсу 8, цей “хвіст” йому анулюється. Якщо ж не платитиме, то з ним буде зовсім інша розмова — повертається курс 12”, - сказав Шлапак. Водночас міністр зазначив, що в разі ухвалення цього закону банки і держава понесуть певні збитки: «Крім того, що банк понесе певні збитки, уряд недоотримає податок на прибуток з цього комерційного банку, але це буде солідарною участю всіх у вирішенні цієї проблеми».
Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада 3 липня ухвалила в першому читанні проект Закону «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню» (№ 4185а-2) за проектом представника президента в парламенті Руслана Князевича. Проект передбачає реструктуризацію валютних кредитів, за якими загальна сума несплачених зобов'язань не перевищує 1 млн грн за офіційним курсом на 1 січня 2014 року. Кредит повинен бути отриманий на придбання житлової нерухомості, яка є єдиним житлом позичальника або його сім'ї, і забезпечений цією нерухомістю. Також по кредиту не повинно бути заборгованості на 1 січня 2014 року, або вона має бути погашена до моменту реструктуризації.
Автор законопроекту запропонував перераховувати несплачені зобов'язання по кредиту в гривню за офіційним курсом на дату реструктуризації, при цьому щомісячний платіж по кредиту не може бути вище еквіваленту такого платежу за офіційним курсом на 1 січня 2014 року. Курсова різниця між зобов'язаннями по кредиту на дату реструктуризації і на 1 січня 2014 підлягає сплаті позичальником останніми платежами за кредитним графіком, і банк може пробачити ці зобов'язання позичальника на договірних умовах.
***
У «Нафтогазі» пояснили, чому відключили «Київенерго» від газу
Відключення підконтрольного бізнесмену Рінату Ахметову «Київенерго» від газопостачання відбувається виключно через борги компанії перед «Нафтогазом України», які становлять 96% від загальної заборгованості міста Києва. «Незважаючи на відключення від газопостачання більшості своїх підприємств, «Київенерго» зменшило заборгованість (за тиждень – УНІАН) лише на 5,9 млн грн, що становить 0,3% від загального боргу цієї компанії за спожитий природний газ», - йдеться в прес-релізі держкомпанії «Нафтогаз України». «Відключення від газопостачання підприємств «Київенерго» відбувається виключно через невиконання ними умов договору поставок і заборгованості за спожитий природний газ, яка становить 96% від загального боргу міста Києва», - підкреслюється в повідомленні «Нафтогазу». Також у повідомленні «Нафтогазу» йдеться, що підприємства теплокомуненерго (ТКЕ), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також низка промислових споживачів станом на 19 серпня 2014 року заборгували НАК «Нафтогаз України» 19,8 млрд грн за спожитий природний газ, що всього на 0,01% нижче показника минулого тижня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ«Київенерго» планує укласти договір про постачання гарячої води і тепла з кожною квартирою Борг підприємств ТКЕ і ТЕЦ за природний газ, використовуваний для виробництва теплової енергії, становить 89% вказаної суми, борг ТЕЦ за природний газ, використовуваний у виробництві електроенергії, - майже 10%, борг прямих промислових споживачів - близько 1%. Сумарна прострочена заборгованість перед «Нафтогазом» підприємств ТКЕ і ТЕЦ за природний газ, спожитий для виробництва теплової енергії, становить 17,644 млрд грн, із них у 2014 році - 5,151 млрд грн. «Найбільша сумарна прострочена заборгованість за спожитий газ у цій категорії накопичена у підприємств ТКЕ і ТЕЦ Києва (1,8 млрд грн), Донецької (3,3 млрд грн), Дніпропетровської (2,7 млрд грн), Харківської (1,6 млрд грн), Луганської (0,9 млрд грн) і Одеської (0,8 млрд грн) областей», - йдеться в повідомленні.
Як повідомляв УНІАН, борг підприємств теплокомуненерго і теплоелектроцентралей станом на 22 квітня 2014 року перед НАК «Нафтогаз України» становив 20,7 млрд грн. НАК «Нафтогаз України» – найбільша державна вертикально інтегрована нафтогазова компанія України, підприємства якої видобувають понад 97% газу й нафти в країні. Генерацію електричної енергії «Київенерго» здійснює на двох теплоелектроцентралях - ТЕЦ-5 (встановлена електрична потужність - 700 МВт, теплова - 1874 Гкал/год.) і ТЕЦ-6 (встановлена електрична потужність - 500 МВт, теплова - 1740 Гкал/год.). Транспортування електроенергії забезпечується мережею повітряних і кабельних ліній загальною довжиною понад 11,7 тис. км. Виробництво теплової енергії «Київенерго» здійснює на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, а також на трьох станціях теплопостачання і 183 котельних. Загальна встановлена потужність теплових джерел - 8725 Гкал/год. Транспортування теплової енергії забезпечується тепломережами загальною довжиною близько 2,3 тис. км (у двотрубному вимірі). Основними акціонерами «Київенерго» є компанія ДТЕК (72,39% акцій) і НАК «Енергетична компанія України» (25% акцій).
***
Гроші МВФ витратять на потреби бюджету і виплату поточних боргів
Другий кредитний транш від Міжнародного валютного фонду в обсязі 1,4 млрд дол., виділення якого Рада директорів МВФ може схвалити 29 серпня, буде направлено на потреби бюджету і виплату поточних боргів, а також поповнення резервів НБУ, заявив журналістам міністр фінансів Олександр Шлапак. «Ми попросили перерозподілу другого траншу. Думали, що кошти, як і раніше, підуть всі до Нацбанку, але зараз ми вимушені попросити МВФ, щоб 1 млрд дол. з траншу пішли на поповнення бюджету, тому що нам ці кошти потрібні, зокрема, щоб розрахуватися з боргами. А 400 млн дол. пішли до Національного банку», - сказав Шлапак.
Він також зазначив, що уряд звернувся до МВФ з проханням об'єднати третій і четвертий кредитні транші і надати їх Україні єдиним платежем загальним обсягом 2,2 млрд дол.
«Ми запропонували об'єднати другий і третій перегляди програми, щоб об'єднати третій і четвертий кредитні транші. Ми хочемо, щоб оцінна місія приїхала до нас наприкінці жовтня один раз», - сказав міністр. Водночас, кажучи про можливий перегляд програми, Шлапак зазначив, що Україна, можливо, і хотіла б збільшити програму кредитування, проте це спричинить зупинку діючої програми stand-by і необхідність формування нової програми, що потребуватиме часу. В зв'язку з цим Міністерство фінансів України не бачить необхідності змінювати програму кредитування економіки країни з боку Міжнародного валютного фонду.
«Збільшити програму (кредитування - УНІАН)? Ми б хотіли це зробити, але МВФ дуже консервативна організація. Вони говорять про те, що в цьому випадку потрібно буде змінювати програму stand-by в цілому. Вона дозволяє узяти максимум 850% квоти держави-позичальника. Ми вибрали максимум квоти, яка у нас є. Якщо немає, то треба зупинятися і розробляти нову програму. Я вважаю, що це було б помилкою. Ми діятимемо за тим, що є», - сказав Шлапак. Він також підкреслив, що у вересні буде велика конференція донорів України. «Шукатимемо кошти. Не тільки в МВФ. МВФ нам потрібний як лакмус», - сказав міністр, додавши, що на рішення МВФ орієнтуються і Світовий банк, і інші держави і уряди, які готові надати Україні допомогу.
Як повідомляв УНІАН, МВФ є ключовим і єдиним великим кредитором України, що схвалив програму співпраці з Україною наприкінці квітня поточного року. Перший кредитний транш Україна одержала на початку травня, його обсяг становив 3,2 млрд дол. Кошти були направлені на поповнення резервів Національного банку.
