Верховна Рада має прийняти законопроект про доброчесне лобіювання та адвокацію у січні наступного року. Це одна з вимог ЄС для подальшої євроінтеграції України.
Розроблений НАЗК законопроект покликаний легалізувати ринок лобізму в Україні. Документом передбачено, що бізнес або бізнес-асоціації зможуть укладати контракти з лобістами для просування своїх інтересів. Про це в інтервʼю Forbes розповів голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков.
За його словами, ринок лобіювання вже існує в Україні, але знаходиться в тіні. Це провокує корупційні ризики. Саме тому потрібно легалізувати діяльність людей, які будуть прозоро представляти публічні інтереси різних бізнесових і соціальних груп.
В Україні хочуть запровадити європейську модель лобіювання, яка не передбачає жорсткої звітності. Тому що у США ринок лобістів працює вже десятиліттями і є більш зарегульованим. Там потрібно детально повідомляти про кожну зустріч, на відміну від європейських країн.
Також заплановано запуск публічного реєстру лобістів. З моменту прийняття закону потрібно чотири місяці для його розгортання. Для лобістів реєстрація обовʼязкова, зазначив Новіков.
"Плануємо його створити на базі платформи для розгортання державних реєстрів, яку розробила команда Мінцифри", – додав голова НАЗК.
Він пояснив, що незареєстровані лобісти будуть змушені заплатити 5400 грн штрафу.
До того ж вказаний проект закону має врегулювати питання адвокації, якою займаються громадські організації (ГО). На відміну від лобізму, метою адвокації не є отримання прибутку. ГО не мають подавати звітності, а реєстрація є добровільною, пояснив Новіков.
Легалізація лобізму в Україні
НАЗК 1 грудня передало до Кабміну законопроект про доброчесне лобіювання та адвокаці. Зареєструвати документ в парламенті мають вже цього тижня. Далі він має пройти два читання та отримати підпис президента. Якщо Верховна Рада не ухвалить проект закону, це може сповільнити процес вступу України до ЄС.
Лобізм – цілеспрямований вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування від імені іншої особи, організації або групи. Мета – закріплення власних інтересів чи інтересів третіх осіб (клієнтів) в управлінських рішеннях.
У різних країнах світу ця процедура регламентована по-різному. У більшості західних держав спеціальних законів про лобізм немає, проте норми, що регулюють таку діяльність, інкорпоровані в низку законів. В Україні дана сфера законодавчо не врегульована.
