Робоча група з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду пропонує Верховній Раді за брехню в декларації про доходи та за неподання декларації передбачити кримінальну відповідальність, але без позбавлення волі.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський (фракція «Слуга народу»), який очолює цю робочу групу.
Читайте такожШмигаль зявив, що історія з КСУ не повинна зіпсувати відносини з кредиторами
За його словами, основні дебати виникли навколо того, має бути адміністративна або все ж кримінальна відповідальність.
«Ми дійшли висновку, що за брехню в декларації та за неподання декларації має бути кримінальна відповідальність», - підкреслив Монастирський.
Робоча група пропонує збільшити з 500 тис. грн до 1 млн грн межу, коли настає кримінальна відповідальність за недекларування доходів чиновниками.
«Що стосується брехні в декларації, ми дійшли висновку, що потрібно підняти поріг, з якого стартує кримінальна відповідальність. Сьогодні це 250 прожиткових мінімумів - це близько 500 тис., тобто за помилку на 500 тис. грн була кримінальна відповідальність до рішення КСУ. Ми визначаємо, що кримінальна відповідальність стартує з 500 прожиткових мінімумів - це понад 1 млн грн, а до цієї суми залишається відповідальність адміністративна», - сказав Монастирський.
За його словами, робоча група вважає, що неподання декларації визнаватиметься кримінальним проступком, а не злочином.
«Таким чином, ми дійсно виконуємо позиції мотивації КСУ, але все ж за Верховною Радою залишаємо встановлення саме кримінальної відповідальності за ці кримінальні злочини», - зазначив Монастирський і додав, що робоча група знайшла «компромісне рішення, яке не всі підтримують в парламенті», що за ці правопорушення - неправдиві дані в декларації або неподання декларації - не буде передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а буде передбачений штраф, громадські роботи, а також позбавлення права обіймати посади.
Хронологія подій
27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за неправдиве декларування.
Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій і виявлення конфлікту інтересів.
2 листопада в Раді був зареєстрований законопроект, яким пропонується відновити норми про е-декларування, скасовані Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень Закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України "(№4304) є голова ради Дмитро Разумков та члени низки фракцій, зокрема "Євросолідарності", "Голосу" та "Слуги народу".
16 листопада Разумков повідомив, що законопроект № 4304 був розроблений і підтриманий майже всіма політичними силами в парламенті.
Він закликав створити робочу групу, яка стала б напрацьовувати законодавчі ініціативи щодо виходу держави з конституційної кризи.
18 листопада заступник голови Верховної ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС.
Група до 1 грудня має розробити узгоджені законопроекти про внесення змін до Кримінального кодексу, законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний Суд України», які обумовлені рішенням КС від 27 жовтня 2020 року.
