Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому законопроект, що передбачає запровадження системи обов'язкового аудиту енергоефективності будівель, який проводитимуть сертифіковані компанії, і визначає основні енергоефективні заходи для споруд.
За відповідний законопроект "Про енергетичну ефективність будівель" №4941-д проголосували 259 депутата при необхідному мінімумі в 226 голосів.
Віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, виступаючи у Верховній Раді з цього законопроекту, повідомив, що впровадження аудиту дає можливість ефективно проводити енергоефективні заходи і дозволить суттєво скоротити споживання енергоресурсів у країні.
"Для кожної української сім'ї необхідно, щоб впровадження енергоефективних заходів проходило найбільш ефективно. Для цього, в першу чергу, необхідно проаналізувати, що потрібно зробити, отримати рекомендації від кваліфікованих людей і отримати максимальний ефект", - сказав Зубко, додавши, що даний законопроект відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.
У свою чергу заступник голови комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олена Бабак, доповідаючи законопроект, повідомила, що цей закон відкриває шлях до запровадження в Україні стандартів з будівництва будівель з рівнем споживання енергоресурсів, близьким до 0.
Як наголошується в пояснювальній записці, для об'єктів будівництва та існуючих будівель передбачається запровадити сертифікацію енергетичної ефективності. Її метою є визначення фактичних показників енергоефективності будівель, проведення оцінки відповідності зазначених показників встановленим мінімальним вимогам.
Також передбачається розробка рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель, що враховують місцеві кліматичні умови, які будуть технічно і економічно обґрунтованими.
Термін дії сертифіката енергетичної ефективності будівлі, згідно з європейськими нормами, буде складати не більше 10 років.
Відповідно до пояснювальної записки, законопроект був розроблений для виконання директиви Європейського парламенту та Ради 2010/31/ЄС "Про енергетичну ефективність будівель".
"Законопроектом передбачені механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів та інструменти фінансування заходів щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель (Фонд енергоефективності), що базуються на практиках країн-членів ЄС", - повідомляється в пояснювальній записці.
Як повідомляв УНІАН, у квітні 2017 року Рада прийняла в першому читанні законопроект про запровадження аудиту енергоефективності будівель. Цей законопроект неодноразово відправлявся на доопрацювання до повторного першого читання.
8 червня Верховна Рада прийняла закон про створення Фонду енергоефективності, яким передбачається створення організаційної структури для ефективного використання коштів на термомодернізацію і енергетичну модернізацію житлового фонду.
Для запуску роботи цього фонду необхідно прийняти ряд законопроектів, а саме "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про житлово-комунальні послуги", "Про енергетичну ефективність будівель" та "Про комерційний облік комунальних послуг", після чого може бути прийнятий закон "Про фонд енергоефективності".
