Верховна Рада України ухвалила закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів" (№ 8315).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 302 з 359 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.
Цим законом передбачено внести зміни до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Законом передбачено, що центральні і місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації (незалежно від форми власності і господарювання, виду діяльності і галузевої приналежності), їх філії, відділення, представництва, які ведуть окремий облік результатів фінансової і господарської діяльності, банки та інші фінансові установи, а також представництва іноземних юридичних осіб (у тому числі міжнародних організацій), що використовують працю найнятих робітників - громадян України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, фізичні особи, що використовують найману працю, залучають представників громадських організацій інвалідів до підготовки рішень, які стосуються прав і інтересів інвалідів.
У законі визначено, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами і забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.
У законі вказано, що держава повинна виявляти, усувати перешкоди і бар'єри, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб інвалідів, у тому числі щодо доступу до об'єктів громадського і цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації і зв'язку; а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей і інтересів залучати до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту. Також держава повинна надавати пристосоване житло, сприяти громадській діяльності.
Цим законом передбачено, що представники всеукраїнських громадських організацій інвалідів, їх союзів залучаються (за їх зверненнями) до складу колегій і консультативно-дорадчих органів центральних органів виконавчої влади. Представники місцевих громадських організацій інвалідів, їх союзів залучаються (за їх зверненнями) до складу колегій і консультативно-дорадчих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування відповідно до свого статусу і території діяльності. З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації інвалідів, їх союзи мають право здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку, а також господарську і підприємницьку діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи, а також підприємств, заснованих на колективній власності громадських організацій.
Також законом передбачено, що навчальні заклади надають освітні послуги інвалідам нарівні з іншими громадянами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення і забезпечення розумного пристосування інваліда, що враховує індивідуальні потреби.
У законі прописано, що телерадіоорганізації (незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування) забезпечують субтитрування або переклад мовою жестів офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм в порядку і на умовах, визначених Кабінетом міністрів України.
Законом визначено, що підприємства, установи і організації, фізичні особи, що використовують найману працю, створюють безпечні і нешкідливі для здоров'я умови праці, здійснюють заходи для запобігання інвалідності і відновленню працездатності інвалідів. У разі працевлаштування інвалідам забезпечують розумне пристосування робочих місць. Власники і виробники транспортних засобів, виробники і замовники інформації (друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації і тому подібне) оператори і провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати надання послуг і виробництво продукту з урахуванням потреб інвалідів.
У законі зазначено, що планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проектування, будівництво і реконструкція об'єктів фізичного оточення без пристосування для використання інвалідами не допускаються. Така діяльність здійснюється з урахуванням думки громадських організацій інвалідів.
Транспортні засоби загального користування, які виготовляються в Україні або ввозяться на митну територію України, мають бути пристосовані для користування інвалідами з недоліками зору, слуху і з ураженнями опорно-рухового аппарату, а також передбачати можливість установки зовнішніх звукових інформаторів номера і кінцевих зупинок маршруту, текстових і звукових систем в салоні для оголошення зупинок.
Також в законі вказано, що "звуження змісту і об'єму права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається".
Цим законом внесені зміни до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні". Ними передбачено, що особа може одночасно бути визнана інвалідом однієї групи і тільки з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності у разі виникнення важчого захворювання причина інвалідності встановлюється за вибором інваліда. У разі, якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності; види трудової діяльності, рекомендовані інвалідові за станом здоров'я.
