Авіаційна галузь терміново потребує непрямої державної підтримки. Уряд має поставити українські авіакомпанії в однакові економічні умови з європейськими авіаперевізниками.
Таку думку висловили експерти в статті «Повітряний коридор для національної авіації».
Як стверджується в публікації під загрозою опинилася можливість розвитку на українському ринку авіаційного транзитного хабу на базі міжнародного аеропорту «Бориспіль» і його ключового авіаперевізника МАУ. На думку експертів, для реалізації урядової Концепції розвитку аеропорту «Бориспіль» до 2045 р. (54 млн пасажирів в рік) зараз немає економічних передумов.
В кризову ситуацію авіаринок потрапив з двох причин: політична заборона польотів над територією РФ (транзит через Київ по осі Захід-Схід втрачає привабливість для клієнтів і авіаоператорів); відсутність економічних компенсаторів (високе фіскальне навантаження на галузь). Україна вже програє конкуренцію ряду країн.
Як коментує недосконалість державної політики Юрій Гаврилечко, економічний оглядач «Фонду суспільної безпеки», «на задній план пішли й економічні моменти і прогалини державної політики, як-то: непомірно висока вартість аеронавігації; наявність ПДВ на внутрішніх рейсах, що на 20% автоматично здорожує внутрішні перельоти (в Європі цього, до речі, немає); акциз на авіапальне, який перевищує вартість європейського, тому що в Європі такий акциз не застосовується) і т. д.».
Відповідно експерти пропонують вирішити ці проблеми, крім перегляду режиму авіасполучень з РФ, шляхом скасування акцизів на пальне і ПДВ на внутрішні рейси, як це прийнято в Євросоюзі.
У публікації йдеться, що, поки в Україні точаться дискусії, в інших країнах практикують держпідтримку в критичних (форс-мажорних) для авіагалузі ситуаціях. Наприклад, як аналізували ЗМІ, «після теракту 11 вересня 2001 р. американські авіакомпанії отримали держпідтримку, щоб протриматися в період різкого падіння пасажиропотоку, вона обчислювалася мільярдами доларів як у вигляді прямого фінансування, так і у гарантіях на позики. Для цього протягом двох тижнів після теракту був прийнятий спеціальний закон».
Після введення міжнародних санкцій, у тому числі розриву авіасполучення з Україною, Росія також знизила ПДВ на внутрішні перельоти з 18% до 10% (обговорювалася його скасування). А зовсім свіжий приклад – заборона польотів нинішнім літом між Грузією і Росією. Грузинська влада пообіцяла двом авіакомпаніям частково компенсувати збитки. Про такі ж наміри для своїх авіакомпаній заявляла і російська влада.
Як навів приклад керівник аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов: «Примат політики над економікою... привів до того, що українські авіаперевізники перебувають у гірших умовах, ніж їхні найближчі конкуренти Turkish Airlines, Lufthansa, LOT, KLM, El Al і т. д.). Як приклад, Катар, потрапивши в дипізоляцію з боку сусідніх країн, оперативно прийняв рішення про введення безвізу з низкою «далеких» держав. Це відразу збільшило конкурентоспроможність місцевої авіакомпанії та аеропорту Дохи – як «перевалочного пункту» для подорожей в Індію, Китай, Японію. Скасування віз українцям в ОАЕ мало абсолютно прагматичне підґрунтя. ОАЕ спробувало «повернути» таких транзитних пасажирів в аеропорти Дубая».
