Брюссель. 19 березня. УНІАН. Комітет з питань промисловості Європарламенту схвалив проект законодавства про посилення безпеки постачань газу.

Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, про це повідомила прес-служба Європарламенту.

Згідно з повідомленням, відповідне рішення було схвалено на засіданні Комітету 18 березня.

Відео дня

Проект регулювання передбачає запровадження індикатору “N-1”, якій визначатиме готовність країни-члена до переривання постачання газу через основну транспортну інфраструктуру. Регулювання передбачає, яким чином визначатиметься основна транспортна інфраструктура, а також яким чином оцінюватиметься готовність країни до ситуації, пов’язаної з перериванням постачання газу основною інфраструктурою.

При цьому, країни-члени мають забезпечити, щоб навіть у випадку проблем з постачанням газу по основній транспортній структурі, газ міг постачатися іншими транспортними шляхами.

Задля цього, національні органи влади мають забезпечити можливість реверсного постачання газу у випадку необхідності та забезпечити об’єднання газових мереж з тим, щоб жодна країна-член не залежала від постачання газу лише від однієї третьої країни.

Регулювання передбачає трирічний перехідний період для досягнення країнами відповідності індикатору “N-1”.

За даними Єврокомісії, на сьогодні найкраще відповідають запропонованим стандартам “N-1” Данія, Греція, Німеччина та Бельгія, найменше – Словенія та Литва, де потрібні значні інвестиції для розвитку інфраструктури.

Депутати також додали до проекту законодавства вимогу до Єврокомісії створити довготривалу стратегію постачань. А вже через рік після набуття регулюванням чинності передбачається заслухати доповідь Єврокомісії щодо оцінки наявних в Європі потужностей використання скрапленого газу, оцінки обсягів газу, що може зберегатися в сховищах, а також оцінки регіональної співпраці разом з рекомендаціями щодо її покращення.

Регулювання також передбачає дії влади у випадках надзвичайних ситуацій. Так, надзвичайний стан має запроваджуватися автоматично у випадках, коли більше ніж одна країна-член ЄС оголосила надзвичайний стан, коли добовий імпорт газу до ЄС зменшується на 20% і більше, а також коли постачання газу з третіх країн до специфічних регіонів ЄС зменшується більше, ніж 10% добового імпорту.

У документі визначаються країни, співпраця між якими, серед іншого, має посилити їх енергетичну безпеку. До таких специфічних регіонів належать: Іспанія, Португалія та Франція; Ірландія та Великобританія; Болгарія, Греція та Румунія; Данія та Швеція; Словенія, Іалія, Австрія, Угорщина та Румунія; Польща а Німеччина; Франція, Німеччина, Бельгія, Нідерланди та Люксембург.

Крім того, Єврокомісія може оголосити надзвичайний стан на запит однієї з країн-членів. (Проект регулювання, запропонований Єврокомісією, передбачав право Комісії оголошувати надзвичайний стан лише у випадку зменшення добового імпорту газу на 10% - УНІАН).

Депутати зазначили, що країни-члени, розробляючи свої плани на випадок можливих зривів у постачанні газу, повинні в першу чергу передбачати ринкові механізми, застосовуючи неринкові підходи лише в тих випадках, коли ринок самостійно не зможе впоратися з перериванням постачань.

Комітет також вирішив скасувати запропонований Єврокомісією перелік захищених споживачів, постачання газу яким має забезпечуватися у першу чергу, і який включав школи, шпиталі, малий та середній бізнес, вважаючи, що право визначати пріоритетних споживачів потрібно надати країнам-членам.

Крім того, депутати вважають, що постачальники газу мають бути здатними забезпечити постачання газу захищеним споживачам на випадок надзвичайних ситуацій протягом 45 днів найвищого споживання газу, а не 60 днів, як це пропонувала Єврокомісія.

Передбачається, що проект регулювання буде винесений на голосування в сесійній залі Європарламенту у другій половині травня, після чого його має підтримати Рада міністрів з питань енергетики ЄС.

Як повідомляв УНІАН, Єврокомісія підготувала проект законодавства для поперредження зривів у постачанні газу 16 липня 2009 року, і передала його на розгляд Європарламенту та Раді міністрів ЄС.

Проект було розроблено після газової кризи січня 2009 року, коли через проблеми між Україною та Росією Європа не отримувала російський газ з 7 по 20 січня.

Тодішній комісар ЄС з питань енергетики Андріс ПІБАЛГС, представляючи проект законодавства, зазначив, що криза дала можливість винести три основні уроки: необхідність покращувати діяльність внутрішнього ринку ЄС, наявність дуже різної ситуації щодо залежності від газу в різних країнах-членах ЄС, а також необхідність для Європи координувати свої дії у випадку криз.