Новини з морської акваторії, заяви політиків про воєнний стан та загальна напруга у соцмережах можуть стати приводом для тривоги не лише у дорослих, але й школярів.
Останнім - найтяжче, адже батьки часто не говорять прямо, що відбувається у країні, боячись травмувати дитину. Тому проект "Відкривай Україну", присвячений неформальній освіті, поспілкувався з педагогами та з'ясував, як правильно відповідати класу на запитання про воєнний стан та війну.
Так, психолог Світлана Ройз вважає, що потрібно дитині дати відчуття безпеки. Тільки відчуваючи безпеку, дитина дозволяє собі досліджувати світ, віддалятися від батьків, дорослішати. Важливо, щоб самі вчителі змогли впоратися й зі своєю тривогою.
Приблизно такої ж думки дотримується й київський педагог Ірина Романенко.
"Зазвичай, коли в країні відбуваються події національного значення, байдужим не лишається ніхто. Діти також. Нерідко під час Революції Гідності, березневих подій у Криму заняття переходили у жваві дискусії", - розповідає вона.
Педагог вважає, що вчитель має взяти ініціативу у свої руки: чесно та відверто проговорити, що відбувається в країні. Романенко каже, що не треба приховувати, що ви не експерт й не можете компетентно пояснити всі політичні аспекти.
Читайте такожВоєнний стан в Україні: Супрун пояснила, як працюватимуть лікарні
"Ситуація нова для нашої країни й зараз важко кожному коментувати та давати якісь прогнози. Ставте сміливо та беземоційно перед фактом, але спираючись тільки на офіційні джерела. Коли ваші учні піднімають подібні теми, проведіть заняття з медіагігієни. Розберіть, які джерела можна вважати перевіреними, а які ні. Поясніть, чому не можна довіряти всій інформації у соціальних мережах", - розповідає вона.
Своїм досвідом також поділилися Ірина Шевченко, педагог з Донецької області, засновниця дитячої медіа-групи "Скрєпка". У 2014 році вона мала проводити подібні бесіди зі своїми вихованцями, адже питання: "Що буде з нами далі?" було найгарячішим для маленьких горлівчан.
"Для вчителя піднімати і відповідати на такі питання – дуже важко. Проте не зробити цього не можна. Всі розмови треба однозначно переводити в обговорення правого поля і в жодному разі не висловлювати свого емоційного ставлення до подій. Єдине, на мою думку, на чому потрібно дійсно робити акцент – це на тому, що у будь-якому випадку, ми залишаємося громадянами України... Поки у нас є українське свідоцтво про народження, поки в кишені паспорт з тризубом, ми маємо слідувати її законам... В таких випадках, як зараз, дитині потрібно пояснити, що кожна країна має себе захищати, і Україна себе захищає. Хоч для нас це і новий досвід, для світової історії – ні", - розповіла Шевченко.
Раніше психолог Наталія Підлісна розповіла, що робити, якщо через новини у вас прискорене серцебиття, дихання, ви відчуваєте тремтіння, запаморочення і вам дуже страшно.
