Роздратування властиве всім людям, незалежно від віку, статі, характеру, сімейного стану. Деякі люди проявляють своє роздратування явно, а інші тримають свої переживання при собі. Роздратування пригноблює, примушує нас робити необдумані вчинки, про які ми згодом жалкуємо. Але звідки ж береться роздратування?
Роздратування – це реакція людини на ситуації. Вірніше не на ситуації, а на перешкоди, які стоять перед нами на шляху до певної мети.
Наприклад, ви сіли на диван з твердим наміром подивитися улюблену передачу і з`їсти бутерброд, але тут задзвонив телефон, ви поговорили, і пролунав дзвінок в двері. Ви вже починаєте помалу гарячкувати. Коли ви, нарешті, звільнилися, то виявили, що вимкнули світло. Ось тут і з`являється роздратування.
Ви злий на того, хто подзвонив, прийшов, а також на всіх, у кого є електрика.
Ви розумієте, що вони і не винні ні в чому, але склалася специфічна ситуація, при якій все накладається один на одного. У цій ситуації ніхто не винен, нікому висловити своє роздратування, оскільки воно не обгрунтоване нічиїми діями. Це усвідомлення ще сильніше погіршує ситуацію. Або винуватець є, але ви через які-небудь причини, висловити своє роздратування не можете, оскільки винуватець є, наприклад, вашим начальником.
Як не парадоксально, але більше всього нас дратують саме близькі, люди, яких ми любимо. Все дуже просто. Якщо близькі люди якимось чином встали на шляху досягнення нами певної мети, то ми, зрозуміло, як і всі інші люди, гарячкуємо. Але висловити своє роздратування в агресивній, грубій формі, ми не можемо, тому що це наші близькі. І ось це саме роздратування накопичується усередині нас тривалий час, а в якийсь момент випліскується, примушуючи нас потім про це жалкувати.
