Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги (№4449).
Читайте такожВР прийняла зміни до закону щодо примусового лікування
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосував 231 народний депутат із 331 зареєстрованого у сесійній залі.
Як пояснила голова комітету ВР з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець, цей закон, зокрема, дозволяє перевести українську психіатричну службу "в рамки міжнародних протоколів та міжнародного демократичного професійного ставлення до психічнохворих".
"Психіатричну службу позбавляють каральної функції, яка була притаманна Радянському Союзу", - сказала депутат.
Законом у Кримінальному кодексі України встановлюється, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Водночас, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника, у разі, якщо така особа за станом свого здоров’я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву.
До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.
До суду така особа може звертатися не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося судом це питання в зазначений період.
Читайте такожУкраїна посідає перше місце у Європі щодо захворюваності на психічні розлади
Особа має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідні зміни вносяться і до Кримінального процесуального кодексу.
Також, законом, зокрема, у Законі України "Про психіатричну допомогу" визначається, що психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі, внаслідок вживання психоактивних речовин.
Також визначається, що заклад соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, - юридична особа будь-якої форми власності, що надає соціальні послуги особам, які страждають на психічні розлади.
Читайте такожУ Львівській психлікарні виявили факти незаконного тримання хворих
Методи діагностики та лікування і лікарські засоби, що становлять підвищений ризик для здоров'я особи, якій надається психіатрична допомога, застосовуються за призначенням і під контролем комісії лікарів-психіатрів: за усвідомленою письмовою згодою особи, яка досягла 14 років; щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) - за письмовою згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров’я не здатна надати усвідомлену письмову згоду, - за письмовою згодою її законного представника.
Також положення щодо саме письмової згоди вводиться і в положення, які стосуються психіатричного огляду.
Психіатрична допомога особам віком до 18 років у закладах з надання психіатричної допомоги надається окремо від повнолітніх осіб.
Також із Основ законодавства України про охорону здоров'я виключається положення, згідно з яким стерилізація недієздатної фізичної особи за наявності медичних показань може бути проведена лише за згодою її опікуна з додержанням вимог, встановлених законом.
Так, стерилізація може відбутися лише за бажанням повнолітньої фізичної особи, як визначається у Цивільному кодексі.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.
