З’ясувалося, що кожна з аптек щодня отримує список з понад тисячею найменувань, які не можна продавати людям.
Щопонеділка по аптеках і лікарнях розсилають бюлетень, який називається "Амплітуда". Угорі гіпократове гасло "Не зашкодь", а далі чорний список - від українського „стрептоциду” до йорданського „нейровітану”. При цьому зазначені серії, тобто вилученню підлягає не весь препарат, а саме ця серія. Причини найрізноманітніші - від фальсифікації до неправильного транспортування чи зберігання.
Причому це відкрита інформація і такі бюлетені можна знайти на сайті державної інспекції, що контролює якість ліків.
За офіційними даними у нас підробок немає, але лікарі найчастіше нарікають на антибіотики і протизапальні препарати. Експерти ж радять уникати кіосків і купувати ліки у повноцінних, добре оснащених аптеках.
За великим рахунком вітчизняні ліки це також імпорт. Про це воліють не говорити, але, власне лікуючої субстанції в Україні не синтезують. Однак вихідну сировину можна купити в Європі, це буде дорого і надійно, або в Азії чи Південній Америці. І тут питання якості лишається відкритим.
Ми стикнулися з ситуацією, коли дітям міняють перевірений імпортний препарат на вітчизняний. Батьки відкривають фармацевтичну пресу і читають, що клінічні випробування цього препарату тривають. І роблять висновок - ліки перевіряють на дітях.
Лабораторний контроль передбачений лише для ліків із так званої групи ризику - препаратів для наркозу, протитуберкульозних та ін’єкційних. Однак, кожна четверта пігулка в Україні ані світових, ані європейських сертифікатів немає.
До того ж левова частка ліків, на вітчизняному ринку так звані генетики. Себто дешевші копії дорогих брендових препаратів.
