10 ознак, що стосунки переживають кризу / фото ua.depositphotos.com

Сімейний психолог Наталія Гаєвська вважає, що часом рішення вийти із стосунків є найкращим виходом для обох, навіть, якщо на перший погляд, це не так.

"Думаю, всім знайомий вислів: "Кінь здох - злазь", переважно його вживають, коли мова йде про стосунки, а точніше, коли, напевно, прийшов час їх завершувати. На противагу цьому виразу є і інший: "Ніколи не здавайся та не відступай і досягнеш бажаного".

Де ж тоді межа? Коли варто поборотися за стосунки, а коли доцільніше відступити і прийняти власну неспроможність щось змінити чи на щось вплинути?

Відео дня

Нещодавно в Інтернеті натрапила на те, яким чином можна визначитись чи кінь дійсно "здох" чи ще є надія. Потрібно принюхатися, якщо запах йде від тебе, то ще є шанси, якщо ж від коня, то дійсно пора злазити… Звичайно, це метафора, але метафора, яка багато що ставить на свої місця. В стосунках ми часто можемо не помічати, а часом і відверто ігнорувати, коли від того коня вже починає добряче тхнути, пише ТСН.

Читайте такожЗеленський закликав українців займатися сексом на карантині (відео)

Власне, саме тому я підготувала 10 ознак, що стосунки переживають кризу, яку ми намагаємось проігнорувати в силу різних причин.

1. Порушення комунікацій. Ви про щось не договорюєте, від вас також щось приховують. Ви або ваш партнер уникаєте про щось запитати, прямо попросити, чи висловити незадоволення, не обов'язково мова йде про щось значне, переважно все починається з дрібничок: промовчати, коли хочеться не погодитись, не перепитати зайвий раз думку партнера, а самому "придумати", що відбувається з іншим, чи які він має наміри.

Ніби дрібнички, але за ними приховується дуже важлива річ в стосунках - довіра. Якщо ви відчуваєте, що ваш партнер не чує вас або ви самі не до кінця розумієте свою половинку, саме час поставити собі запитання, наскільки ми довіряємо одне одному, щоб почуватися безпечно, відверто висловлюючи свої думки?

2. Втрата емоційного зв'язку. В здорових, міцних стосунках час від часу спостерігається як зростання так і зменшення емоційних зв’язків залежно від життєвих обставин партнерів, рівня стресу, сексуального потягу та фізичного здоров’я. Проте, якщо тривалий час ігнорувати втрату емоційного зв'язку, навіть найміцніші стосунки можуть дати тріщину. 

Спілкування, відверте спілкування без звинувачень чи маніпулювання про те, як ви почуваєтесь, які дії та вчинки партнера впливають на вас, чого б ви хотіли та які маєте очікування - це те, що дозволить вам не втратити емоційного зв'язку, попри неминучі "американські гірки" почуттів та емоцій протягом всіх етапів стосунків.

3. Втрата фізичного контакту. Все починається з того, що ви чи ваш партнер перестаєте відчувати потребу торкатися одне одного, з часом такі улюблені колись обнімашки і цьомки перетворюються у формальність або взагалі викликають неприязнь.

Якщо це трапилось у вашій парі, важливо визначити, чи не стоїть за цим всім більша проблема, бо переважно втрата фізичного контакту сигналізує про серйозніші негаразди, які тривалий час не вирішуються. Ми на рівні тіла часто підсвідомо "відштовхуємо" партнера, можливо, таким чином намагаючись уникнути прийняття важливих для нас рішень.

4. Відмінності в життєвих цінностях, де ви не можете знайти компромісу чи порозуміння. Різні релігії, різні погляди на те, скільки дітей повинно бути в сім'ї, в якій країні будувати майбутнє, яких принципів та переконань дотримуватись - все це може з часом перетворитись на "бомбу уповільненої дії", отруюючи взаємостосунки, якщо завчасно не обговорити та не узгодити всі принципові для кожного моменту.

5. "Червоні прапорці" в стосунках. Мова йде про неприйняття певних особливостей чи вад партнера, які ми часто намагаємось ігнорувати, вважаючи несуттєвими, але разом з тим, накопичувати незадоволення, роздратування, а часом і образу.

Партнер не стримався і накричав на вас за присутності чужих і це вже не вперше? Нічого страшного, адже як людина він хороший, тим паче гарно заробляє, дбає про сім'ю, для чого загострювати стосунки? Краще проігнорувати, перевести на жарт і т.д., он у інших ситуація значно гірша, але нічого терплять. У інших може ситуація і гірша, але таким ігноруванням власного роздратування та не задоволення потреб, ми самі підштовхуємо стосунки до кризи.

6. Дистанціювання, яке переходить у відчуження. Кожному з нас час від часу потрібно побути на самоті, приділити увагу своїм хобі, поспілкуватися з друзями окремо від партнера. Насправді все гаразд, якщо, повертаючись до стосунків, ви чи ваша половинка відчуваєте емоційну близькість та взаєморозуміння. Проте, так не завжди буває і з часом відстань між двома людьми непомітно зростає, перетворюючи стосунки на формальність.

Коли ви чи ваш партнер відчуваєте, що віддаляєтесь, поставте собі важливе запитання: а чи ще залишились МИ, чи лише Я і ТИ? І якщо так, то на основі чого формується наше МИ?

7. Невміння розгледіти справжню проблему. "Ти практично нічого не готуєш вдома! Я навіть не пригадую, коли ти востаннє стояла біля плити!" - говорить розлючений чоловік. На що дружина зі щирим нерозумінням відповідає: "Але ж у нас є всі можливості дозволити собі вечеряти в ресторані або замовляти вже готову їжу! В чому проблема? Чому я маю витрачати зусилля на те, щоб годинами не вилазити з кухні, замість того, щоб провести цей час з більшою користю і для себе, і для тебе?"

На перший погляд здається, що проблема в тому, що дружина відмовляється куховарити, але насправді це не так. Наведена в прикладі сім'я має всі фінансові можливості уникнути самостійного готування їжі вдома, тому конфлікт не вирішується поверненням дружини на кухню.

Ми рідко зазираємо за призму того, про що насправді сперечаємось чи відчуваємо дискомфорт або розчарування. Чому чоловікові в прикладі вище так важливо, щоб саме дружина готувала їжу? Адже для нього не проблема замовити вже готові страви додому чи повечеряти в ресторані? Що стоїть за цим його бажанням? Можливо брак уваги? Чи бажання відчути турботу про себе? Чи потреба в домашньому затишку? Не розуміючи або ігноруючи істинну причину непорозумінь і конфліктів ми самі підштовхуємо стосунки до кризи.

8. Різний темп особистісного розвитку та зростання. Ви закінчуєте вже другу вищу освіту, записалися на онлайн курси з ведення власно бізнесу, а ваш партнер задоволений низько оплачуваною, але стабільною роботою? На перший погляд ніби нічого страшного, тим більше, якщо двоє людей кохають одне одного. Але це лише на перший погляд, з часом почуття притуплюються і виникає запитання, а чи в одному напрямку ми рухаємось? Чи збігаються наші основні цілі та наміри? Наскільки ми обоє, наприклад, амбітні?

Ми часто ігноруємо цей фактор стосунків, пов'язаний із самореалізацією, помилково думаємо, що наш партнер "підтягнеться" до нас, ну або ми до нього. Насправді, не домовившись "на березі" про власні пріоритети та подружні цінності ми можемо з часом "скотитися" в конкуренцію з партнером або перманентні непорозуміння.

9. Голос інтуїції. Як правило, десь на підсвідомому рівні ми відчуваємо, що насправді відбувається в наших стосунках, але в силу різних причин, наприклад, бажання справити враження на оточення, а насправді переконати себе, що ви перебуваєте в щасливих стосунках, може підштовхнути ігнорувати внутрішній голос, який говорить щось зовсім протилежне.

Інтуїція - це вміння опиратися на власний досвід, далеко не завжди усвідомлено, це також вміння чути себе та довіряти собі. Тому не варто ігнорувати голос власної інтуїції, навіть якщо він звучить ледь чутно.

10. Ви відчуваєте, що змінилися. Ви можете залишатися в стосунках, але найважливішими стосунками у вашому житті повинні бути ті, які ви маєте з собою! Якщо ви виявили, що все те, що раніше вас об'єднувало з партнером, більше не об'єднує і немає ні сил, ні бажання щось змінювати, можливо, час піти.

Важливо взяти на себе відповідальність за те, ким ви стали, не звинувачувати партнера у власних змінах, навіть, якщо в цих стосунках вам час від часу потрібно було захищатись від його поведінки. Все, що має початок, має і завершення.

Часом рішення вийти із стосунків є найкращим виходом для обох, навіть, якщо на перший погляд, це не так. Власне, Карл Густав Юнг свого часу дуже влучно про це зауважив: "Не затримуй того, хто йде від тебе, щоб той, хто йде до тебе, мав змогу прийти"...