За словами молдовського прем’єр-міністра Павла Філіпа, Молдова хоче домовитися з Києвом про коридор територією України для виведення російських військ із Придністров’я. Він також нагадав, що цього року на Мюнхенській конференції з безпеки говорили про виведення російських військ із Молдови, і тоді представник Росії пояснив, що є проблема вивезення озброєння через Україну у зв’язку зі складною ситуацією на Донбасі.
Це питання ще далеко не вирішене, а згода Росіі на даний момент не є доконаним фактом. Розмови Молдови і Росії про виведення російських військ із Придністров’я мають кількарічну історію. Є навіть зобов’язання Росії вивести війська з Молдови, яке вона і досі не виконала.
Виведення російських військ з території Молдови може відбуватися лише на тлі певних кардинальних рішень стосовно статусу Придністров’я
Тому нинішні розмови і обіцянки Москви можуть розглядатися лише в контексті загальної риторики Російської Федерації, керівництво якої намагається здобути імідж винятково миролюбної та навіть миротворчої сили в сучасному світі, зокрема, на пострадянському просторі. Але розглядати в практичній площині питання про виведення російських військ коридором через Україну в контексті забезпечення національної безпеки нашої держави поки що зарано.
Втім, моделювати такі ситуації можна. Загалом таке виведення російських військ з території Молдови може відбуватися лише на тлі певних кардинальних рішень стосовно статусу Придністров’я. Скоріше за все, йдеться про федералізацію Молдови з автономним статусом Придністров’я — у цьому випадку такий компроміс буде можливим.
На сьогоднішній день ситуація ускладнюється ще й внутрішнім конфліктом у молдовській верхівці. Адже там існує протистояння уряду і президента, і пропозиція про надання коридору надійшла саме від прем’єра, тобто уряду. Однак за умов такого протистояння у молдовській владі не можна бути впевненими в остаточності рішень.
Україна зацікавлена в тому, щоб війська РФ були виведені з Придністров’я
Сукупність ризиків від такого сценарію можна певним чином ранжувати. Перший ризик, який виникає для України — ризик дестабілізації Молдови. Він є найбільш імовірним. І те, що Росія починає такі переговори, і те, що Росія включається в молдовську кризу з нібито миротворчими ініціативами чи принаймні зі згодою на врегулювання цього конфлікту, може свідчити, як це часто і буває з Росією, про її намір навпаки дестабілізувати Молдову. Це для нас важливий сигнал, який не треба попустити.
Що стосується контингенту російських військ і його майбутньої передислокації. Україна зацікавлена в тому, щоб війська РФ були виведені з Придністров’я.
Очевидно, може бути варіант, який дозволить зробити це без значної небезпеки для територіальної цілісності і національної безпеки України, без заворушень і провокацій. На мою думку, є доволі короткий шлях до Одеси, до морського порту. Так само, як Росія колись обіцяла допомогти України доправити до нас частину кораблів українського Чорноморського флоту, Україна може у відповідь організувати «морську доставку» російських військовослужбовців через порт Одеса, щоб не везти їх суходолом через всю територію країни. До речі, йдеться про незначну чисельність російських військовослужбовців.
Але при цьому Україна повинна мати певні гарантії. У нас є переговорний формат «5+2», який може в даному випадку виступати гарантом безпеки цієї операції з виведення військ. Тобто у цьому процесі мають бути спостерігачі від країн, які беруть участь у переговорному процесі.
Складно повірити у щирість намірів Росії у даному контексті й у те, що це питання швидко постане в практичній площині
Думаю, що переваги для національної безпеки України в самому факті виведення російських військ із Придністров’я набагато суттєвіші за ризики, які виникають у зв’язку з їхнім переміщенням територією України. Таку можливість слід розглядати як шанс для України.
Хоча, звісно, складно повірити у щирість намірів Росії у даному контексті й у те, що це питання швидко постане в практичній площині. Чесно кажучи, особливих підстав вірити в таку щирість я не бачу.
Також існує певний ризик того, що Москва може використати цю ситуацію, аби розсварити Україну і Молдову, адже розуміє, що Києву за нинішніх обставин буде важко наважитися надати такий коридор для виведення російських військ. Українська політика в контексті молдовського врегулювання та взагалі відносин із Молдовою не надто успішна. Згідно з соціологічними опитуваннями, в Молдові набагато краще ставляться, наприклад, до Росії та Румунії, а Україна сприймається більшістю до певної міри відчужено. Тому втягувати Україну в якісь сумнівні або провокативні колізії навколо молдовського врегулювання може бути дипломатичною тактикою Москви з метою ще більшої дискредитації української сторони. Це не можна виключати.
Але, мені здається, що в даному випадку мета більш загальна — розширити поле геополітичного торгу. Росія виступає на цілій низці майданчиків в якості сторони, яка вирішує проблему, причому імітує конструктивне вирішення. Це стосується і Донбасу, і Сирії тощо. Тобто включення Молдови в перелік «гарячих точок», на яких Росія виступає з миротворчими ініціативами, має насторожити молдован, а не давати їм підстави для сподівань на вирішення проблеми вже в найближчому майбутньому.
Максим Розумний, доктор політичних наук, керівник Центру досліджень проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень
