Ілюстрація / REUTERS

Представники українського дипломатичного представництва в Росії будуть стежити за тим, як поводяться з Тимуром Тумгоєвим в російській в’язниці, заявив генеральний прокурор Юрій Луценко.

Таку заяву він зробив, коментуючи бурхливу реакцію на екстрадицію Тумгоєва до Росії, пише Радіо Свобода.

Як запевняє генпрокурор, Україна мусила видати Тумгоєва відповідно до своїх зобов’язань перед Інтерполом, а про його участь в антитерористичній операції на Сході ГПУ і Державній міграційній службі не було відомо.

Відео дня

«Тим не менш, з огляду на заяви про ймовірне жорстоке поводження з ним на території Росії, вже сьогодні наше консульство отримало вказівку відвідати його у відповідному закладі, де він утримується, і буде це робити регулярно, тому що ми маємо на це законні підстави згідно з міжнародними зобов’язаннями», – заявив Луценко.

Заступник прокурора Євген Єнін, який санкціонував цю екстрадицію, додав до цього, що, якщо права Тумгоєва в ув’язненні будуть порушувати, Київ зреагує.

«В разі виявлення нами нелюдського поводження до Тумгоєва або, не дай Боже застосування до нього якихось тортур це обов’язково стане підставою для складення до Європейського суду з прав людини позову відносно Росії. Як ви самі дуже добре розумієте, навіть поява такого позову унеможливить будь-яку екстрадицію до Росії будь-якої цивілізованої країни світу», – зазначив він.

Читайте такожЗа два роки Тумгоєв жодного разу не заявив про участь у добровольчому батальйоні на території України – генпрокурор

Тим не менш Генеральна прокуратура не визнає, що в екстрадиції Тумгоєва були будь-які порушення. Як запевняє Юрій Луценко, якби протягом екстрадиційного процесу правоохоронні органи отримали підтвердження про участь Тумгоєва в бойових діях на Сході, його б не видали Росії.

«Я вважаю особливо важливим підкреслити, що до всіх друзів України іноземного походження, які зараз мають контракти зі Збройними силами України: я маю на увазі білорусів, італійців, росіян, азербайджанців, громадян інших країн - їхній контракт є беззаперечною підставою для відмови у будь-яких екстрадиційних процедурах щодо інших країн», – заявив Луценко. При цьому, додає він, невидача розшукуваних Інтерполом може вдарити по інтересах України.

«Затримання пана Тумгоєва відбувалося за рішенням Інтерполу.

Якщо ми хочемо, щоб Інтерпол затримував наших розшукуваних, ми не можемо першими чинити якось інакше», – вважає очільник ГПУ.

Крім того, він додав, що видача звинувачуваних у злочинах з України в Росію і навпаки не є чимось екстраординарним: за даними генерального прокурора, попри анексію Криму і військове протистояння на Сході, кожного року з однієї країни в іншу видають близько ста осіб.

17 вересня під ГПУ протестували проти видачі до Росії етнічного інгуша Тимура Тумгоєва.

Раніше в Генеральній прокуратурі заявляли, що Тимура Тумгоєва видали російським спецслужбам виправдано і у відповідності до законодавства.

Натомість правозахисники стверджують, що Тумгоєва видали Росії таємно і з порушеннями закону, який забороняє видачу людини до країни, де її життю та здоров’ю загрожує небезпека.

31-річний Тімур Тумгоєв походить з Пригородного району Північної Осетії (до депортації інгушів 1944 року – територія Інгуської РСР).

До Харкова Тумгоєв прилетів із Стамбула в червні 2016 року. Оскільки його розшукувала ФСБ через Інтерпол, українські прикордонники затримали його, суд заарештував спочатку на сорок діб, а згодом взяв його під екстрадиційний арешт на час, поки тривала перевірка документів, наданих ФСБ.

За словами очільника добровольчого батальйону імені шейха Мансура Мусліма Чеберлоєвського, Тумгоєв воював на Донбасі на боці України.

Тимура Тумгоєва видали російським спецслужбам вночі 12 вересня.

Нагадаємо, у 2015 році Конституційний суд (КС) РФ ухвалив, що Росія залишається під юрисдикцією Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), проте не зобов'язана виконувати його рішення. Тобто Росія може не виконувати рішення ЄСПЛ у разі, якщо вони суперечать Конституції РФ.

Зазначимо також, що в Росії вивчають можливість денонсації Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) та припинення співпраці з Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), якщо "нинішня лінія суду, в результаті якої з'являються антиросійські рішення, не буде скоригована".