ВР криміналізувала незаконний перетин держкордону України / фото УНІАН

Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України (№7017).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 243 із 343 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Законом Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 332-2 «Незаконне перетинання державного кордону України».

Відео дня

Встановлюється, що перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до 3 років.

Читайте такожРада передала Андріївську церкву в користування Вселенському патріархату

Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Вчинення цих дій у поєднанні з насильством або із застосуванням зброї каратиметься позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Крім того, у Кримінальному процесуальному кодексі України законом встановлюється, що слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених цією статтею Кримінального кодексу України.

Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Водночас, Головне юридичне управління Апарату ВР у своїх зауваження до законопроекту, зокрема, відзначає те, що у статті 332-2 Кримінального кодексу України пропонований так званий формальний склад злочину, а саме перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави.

«Єдиною відмінністю між складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та частиною першою нової статті 332-2 Кримінального кодексу України, буде мета вчинення такого діяння. За відсутності означеної мети відповідні діяння кваліфікуватимуться як адміністративне правопорушення. При цьому довести наявність чи відсутність ознак суб’єктивної сторони складу злочину в діях особи без заходів оперативно-розшукової діяльності на практиці буде досить складно», - йдеться у тексті.

Зауважується, що неможливість виявлення та фіксації наявності в діях особи таких спеціальних ознак є неприйнятним у контексті індивідуальної юридичної відповідальності та презумпції невинуватості.

Разом з тим, зазначили у Головному юридичному управлінні, використання у тексті законопроекту формулювання «заподіяння шкоди інтересам держави» для визначення об’єктивної сторони складу злочину є «неприпустимим, оскільки має досить загальний характер та потребує конкретизації для недопущення довільного тлумачення».

«Такий законодавчий підхід з удосконалення питань кримінально-правової відповідальності не враховує приписи статті 8 Конституції України щодо принципу верховенства права, а також правові позиції Конституційного суду України, який дійшов висновку, що визначальними елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці неминуче призводить до сваволі», - зазначають в управлінні.

Принцип правової визначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями». «Тобто, обмеження будь-якого права повинно базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки», - йдеться у тексті.

Раніше УНІАН повідомляв, що Верховна Рада ухвалила Кодекс України з процедури банкрутства, який впроваджує в країні інститут банкрутства фізичних осіб.