Речник партії «Національний корпус» Олександр Алфьоров заявляє, що активісти продовжуватимуть акції протесту, поки не будуть виконані вимоги щодо притягнення до відповідальності фігурантів розкрадань в оборонній сфері.
Як заявив Алфьоров у коментарі УНІАН, ці вимоги стосуються арешту майна та рахунків причетних до розкрадань в "Укроборонпромі", у яких звинувачують оточення президента Петра Порошенка, зокрема колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського та його сина Ігоря, розкриття інформації про розслідування справ щодо цих оборудок і щотижневе звітування про хід слідства.
"Вимоги – це арешт майна та рахунків сім’ї Гладковських, Рогози, Жукова та всіх причетних до схеми розкрадань директорів українських оборонних заводів, щоб Генеральна прокуратура показала всі справи, які стосуються розкрадання в "Укроборонпромі", - сказав він.
За словами речника "Нацкорпусу", правоохоронці мають звітувати щотижня про хід розслідування.
"Ці вимоги мали б бути поставлені перед президентом чи передані до Адміністрації президента. Ми пішли їх передавати 9 березня, але ніхто з Адміністрації президента не вийшов, натомість поліція в Києві зав’язала бійку", - додав він.
Як сказав Алфьоров, жодної реакції на ці вимоги від Адміністрації президента не надійшло, натомість партія "Блок Петра Порошенка "Солідарність" виступила із заявою, у якій ідеться про те, що за акціями "Нацкорпусу" і "Національних дружин" під Адміністрацією президента та у Черкасах 9 березня нібито стоять "проросійські реваншисти та олігархи-втікачі".
Алфьоров назвав цю заяву "політичним кроком". "Це абсолютна нісенітниця, що "Національний корпус" і "Національні дружини" контролюються з Росії", - наголосив він.
"Як можуть представляти інтереси держави-агресора люди, які є ветеранами цієї війни, починаючи з Білецького, який створив перший добровольчий батальйон, який був зареєстрований 5 травня 2014 року, і, зрештою, якщо просто незручні питання ставлять президенту, то політтехнологи запускають тези, що це "зрада" і таке подібне", - заявив речник «Нацкорпусу».
Читайте такожГра м’язами. Чи буде "Нацкорпус" продовжувати сутички
Як повідомляв УНІАН, 9 березня у Києві на Майдані Незалежності відбулась акція партії "Національний корпус" з вимогою притягнути до відповідальності осіб, задіяних у корупційних схемах в оборонному секторі. В акції брали участь близько 2 тис. осіб. Після виступів активісти пішли до Адміністрації президента України, де виникли сутички. Учасники акції випускали петарди, запалювали фаєри, у повітря могла бути розпилена якась речовина. За даними поліції, внаслідок сутичок під АПУ постраждали двоє поліцейських і нацгвардієць.
Потім учасники акції поїхали до Черкас, де перебував Порошенко, щоб оголосити йому свої вимоги. Коли активісти прибули на площу, президент вже завершив виступ перед жителями міста. Радикально налаштовані активісти після сутичок з поліцейськими прорвалися до сцени. Внаслідок сутичок у Черкасах постраждали 22 правоохоронці, 19 з них госпіталізовано.
Відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) та ч. 4 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу.
10 березня у поліції повідомили про затримання двох підозрюваних в організації сутичок під час мітингу в Черкасах.
11 березня заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Максим Цуцкірідзе повідомив, що встановлено трьох осіб, які брали участь у сутичках в Черкасах та Києві. "Двом особам вже вручено підозри. Щодо третьої - встановлюється місце її знаходження", - сказав Цуцкірідзе. За його словами, представникам "Нацкорпусу" оголошено підозри за статтями 294, 296, 345 Кримінального кодексу України (масові заворушення, хуліганство та насильство щодо працівника правоохоронного органу). Він уточнив, що підозру у масових заворушеннях пред’явлено лише одному із трьох цих фігурантів - за сутички в Черкасах.
Соснівський районний суд Черкас обрав запобіжні заходи представникам "Нацкорпусу" Дмитру Кухарчуку та Антону Братку, затриманим після акції протесту в Черкасах 9 березня. Прокурори наполягали на триманні їх під вартою терміном до 60 діб без можливості внесення грошової застави. Проте суд обрав Братку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням свободи у нічній час, Кухарчуку – цілодобовий домашній арешт.
