В розпал президентської гонки в США у 2016 році українські прокурори зіштовхнулися з неочікуваним опором в ході розслідування діяльності неурядової організації під назвою «Центр протидії корупції» (ЦПК). Увага до організації, чиї молоді вуличні активісти носили футболки з написом «Ukraine F*&k Corruption», була частиною більш широкого провадження Генпрокуратури щодо вірогідного неналежного спрямування 4,4 мільйона доларів, які США виділили на боротьбу з корупцією в Україні.
Як пише The Hill, прокурори скоро дізналися, що опір, з яким вони зіштовхнулися, походить з американського посольства в Києві. Адміністрація Барака Обами пішла на нехарактерний для неї крок, намагаючись натиснути на український уряд і зупинити розслідування як щодо американських грошей, так і щодо ЦПК.
Читайте такожПорошенко кинув Луценка одного в його конфлікті з послом США
«Розслідування проти Центру протидії корупції, засноване на допомозі, яку вони він отримує від нас, просто недоречне», - йшлося в листі тогочасного повіреного посольства США Джорджа Кента, адресованого прокуратурі. В листі, який був надісланий у квітні 2016 року, стверджувалося, що американські чиновники не мають жодних занепокоєнь щодо того, як американські гроші витрачаються.
Якраз в той час під тиском США був звільнений Генеральний прокурор Віктор Шокін. А його постійну заміну ще не призначили. Через кілька місяців після того Юрій Луценко з певною позитивною репутацією на Заході, був призначений на цю посаду. Його запросили на зустріч з новим послом США Марі Йованович.
За словами Луценка, він був шокований, коли посол «вручила список людей, яких мені не можна переслідувати». Список включав імена засновника ЦПК і ще двох депутатів, які відкрито підтримували антикорупційний порядок денний неурядової організації. Про це The Hill розповіло джерело, напряму повідомлене про деталі зустрічі. Як виявилося, що ЦПК, проти якої українські правоохоронці вели розслідування, був частково профінансований адміністрацією Обами й ліберальним донором Джорджом Соросом. Центр співпрацював з агентами ФБР, які вели розслідування проти голови республіканського виборчого штабу тогочасного Пола Манафорта. Американських агентів цікавили його справи з проросійськими фігурами в Україні.
Непряме повідомлення українським прокурорам було чітке: «Не чіпайте ЦПК в розпал американських президентських виборів, в яких Сорос підтримує Гілларі Клінтон, щоб вона замінила іншого улюбленця Сороса – Барака Обаму». Про це виданню сказав неназваний український чиновник.
Луценко допустив, що посольство застосувало тиск, тому що не хотіло, щоб американці побачили, кого фінансують їхніми податками.
«В ті часи пані посол думала, що наші допити українських громадян і українських держслужбовців, які часто відвідували посольство США, можуть кинути небажану тінь на антикорупційну політику», - сказав він.
Американські чиновники пояснили виданню в приватній розмові, що вважали розслідування прокурорів проти ЦПК своєрідною відплатою за зусилля організації в антикорупційних реформах в Україні. І деякі з цих зусиль підривали престиж Генпрокуратури. Але, як визнав один з американських чиновників, це було не звичайне втручання.
«Ми зазвичай не говоримо поліцейським силам країн, кого вони можуть і не можуть переслідувати. Хіба що це стосується американських громадян, яких помилково звинуватили», - пояснив співрозмовник видання.
Зрештою, ніяких дій проти ЦПК не було. Організація процвітає і досі. Разом з тим, епізод набуває нової важливості. По-перше, історія конфліктує з офіційними заявами Держдепартаменту за останній тиждень, які прозвучали після того, як Луценко вперше згадав про «список непереслідуваних». Посольство США назвало ці його слова фабрикацією й ознакою того, що корупція добре почувається в Україні. Але лист Кента однозначно демонструє, що посольство справді тиснуло на українських прокурорів, змушуючи їх відступити від розслідування, яке зазвичай вважається внутрішньою справою суверенної країни.
The Hill пише, що більше десятка джерел в Україні й США підтвердили, що випадок з ЦПК був не єдиним, коли американські чиновники чинили тиск на українських слідчих у 2016 році. На прохання пояснити значення листа Кента, а також включення в список імен, пов’язаних з Соросом, Держдепартамент дав розмиту відповідь.
«Згідно з правилами, ми не стежимо за приватними дипломатичними зустрічами. Посол Йованович представляє президента США в Україні. І Америка стоїть на її боці, а також на боці її заяв», - пояснили у відомстві.
По-друге, історія з ЦПК викриває маловідомий факт, що переслідування іноземної корупції привело до дивного союзу між урядом США і політичним донором. Після того, що як Департамент юстиції Обами запустив «Ініціативу повернення активів клептократії» десять років тому, щоб переслідувати корупцію в інших країнах, Держдепартамент, Департамент юстиції й ФБР передали частину своєї роботи в Україні групам, які фінансував Сорос, у якого великі бізнес-інтереси в Україні. Одним з ключових партнерів США був ЦПК, який отримав 59% (1 мільйон доларів) від урядових відомств США, а ще 290 тисяч доларів – від «Центру Відродження» Джорджа Сороса.
Читайте такожУ посольстві США відреагували на слова Луценка про "список недоторканних" (відео)
Співпраця між американським урядом і Соросом була дуже помітною в Києві. Кілька високопоставлених чиновників у Департаменті юстиції, а також агенти ФБР з’являлися на фото з прийомів і конференцій, які організовував Сорос. Одним з гостей таких подій була Карен Грінавей, яка на той час була наглядачем ФБР зі справ про міжнародне шахрайство. Вона ж грала ключову роль у розслідуванні проти Манафорта в Україні. Багато разів її бачили на подіях Сороса. А виконавчий директор ЦПК вихваляв її у соціальних мережах. В одній із зустрічей у 2016 році Грінавей і посол Йованович брали участь разом з директором ЦПК Дарією Каленюк. Луценко теж був там присутній. Сигнал був чітким: посольство США підтримує ЦПК.
ФБР підтвердило контакти Грінавей з групою Сороса, пояснивши, що це було частиною її слідчої роботи.
«Просуваючи місію ФБР і в рамках своїх службових обов’язків, співробітники ФБР постійно подорожують і беруть участь у публічних форумах в рамках офіційних можливостей. Як мінімум такі подорожі і розмови авторизовані прямим керівництвом співробітників», - пояснили в бюро.
Нещодавно Грінвей пішла у відставку. А в ЦПК невдовзі після цього повідомило, що вона тепер входить у наглядову раду організації.
