У Верховній Раді України сьогодні зареєстровано президентський законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів".
Як йдеться на сайті парламенту, законопроект зареєстровано сьогодні під номером 10358.
Читайте такожЗаступник голови АП розповів про робочий день Зеленського
Документом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 "Незаконне збагачення", якою передбачено, що набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її доходи, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Визначається, що під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі, готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, надані особі у владі.
Також пропонується внести зміни до Цивільного кодексу, відповідно до яких право власності припиняється у разі визнання активів необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави, та визначається межа вартості таких активів (вартість, яка у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Положеннями законопроекту щодо запровадження процедури визнання активів необґрунтованими та їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування – "перевага доказів" (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін.
Законопроектом передбачено, що справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом, скарги у таких справах - Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до законопроекту, забезпечення доказів у таких справах здійснюється Вищим антикорупційним судом за заявою Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у випадках, передбачених законом, – також Генеральної прокуратури України.
Законопроектом визначено, що відсутність результатів контролю та перевірки декларацій Національним агентством з питань запобігання корупції не є перешкодою для діяльності органів досудового розслідування.
Відповідно до законопроекту, у разі, якщо НАЗК за результатами повної перевірки декларації встановлює необґрунтованість активів, суб'єкту декларування надається можливість протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів, чи надання не у повному обсязі, Національне агентство інформує про це НАБУ та САП.
У пояснювальній записці сказано, що встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є зобов’язанням України за Меморандумом про взаємодію із Міжнародним валютним фондом та за статтею 20 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року.
Також зазначається, що 91% населення України вважають корупцію серйозною проблемою, а понад 60% – найбільшою перешкодою розвитку держави. При цьому понад 50% населення найбільш дієвим підходом до боротьби з корупцією вважають невідворотність покарання за такий злочин.
Як повідомляв УНІАН, 3 червня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект щодо цивільної конфіскації корупційних активів високопосадовців та відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
