Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект щодо цивільної конфіскації корупційних активів високопосадовців та відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (№10358 від 3 червня 2019).
Як повідомили УНІАН у прес-службі глави держави, документ розроблений спільно з національними та іноземними експертами.
Він запроваджує новий механізм конфіскації незаконних активів посадовців – за рішенням суду у цивільному порядку без обвинувального вироку, а також повертає покарання для чиновників за незаконне збагачення – статтю Кримінального кодексу, яку в лютому 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною.
«Цивільна конфіскація допускається директивою ЄС 2014/42/EU та застосовується у Великій Британії, США, Австралії, Канаді, Швейцарії та інших країнах», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що антикорупційні органи зараз не можуть розслідувати провадження про незаконне збагачення, вчинене до визнання неконституційною цієї статті Кримінального кодексу України. Однак у разі виявлення необґрунтованих активів на суму понад 900 тис. грн відповідальності не зможуть уникнути і топ-посадовці, які незаконно збагачувалися раніше, і ті, хто наважиться на це у майбутньому.
Таким чином, напрацьовані раніше матеріали щодо незаконного збагачення можуть бути використані антикорупційними органами для позовів про стягнення у дохід держави незаконно нажитих активів.
Наголошується, що усі ці активи стягуватимуться у дохід держави у цивільному порядку за позовами Національного антикорупційного бюро, погодженими з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Розгляд справ про незаконне збагачення, визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення у дохід держави пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду. Це має стати додатковою гарантією неупередженого розгляду відповідних справ.
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення наступатиме у разі, якщо предметом незаконного збагачення будуть активи, що перевищують значний розмір, як це й визначено Конвенцією ООН проти корупції.
У прес-службі зауважили, що поданий президентом проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» не є альтернативним уже зареєстрованим у Верховній Раді законопроектам, оскільки даний законопроект значно ширший за предметом регулювання та принципово відрізняється від проектів, які вже є у парламенті.
Як повідомляв УНІАН, 26 лютого Конституційний суд ухвалив рішення, в якому визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). У рішенні зазначається, що стаття 368-2 КК втрачає чинність з дня ухвалення судом цього рішення.
27 лютого в Національному антикорупційному бюро заявили, що через рішення КСУ всі провадження стосовно корупціонерів буде закрито.
28 лютого тодішній президент України Петро Порошенко заявив, що підписав і доручив зареєструвати у Верховній Раді як невідкладний законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. За його словами, в новому законопроекті стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення буде виписана так, що «комар носа не підточить».
1 березня в Національному агентстві з питань запобігання корупції заявили, що рішення Конституційного суду про неконституційність статті 368-2 Кримінального кодексу позбавляє можливості встановити ознаки незаконного збагачення в деклараціях за 2015-2018 роки.
Згідно із заявою міжнародної організації з питань боротьби з корупцією Transparency International, через рішення Конституційного суду щодо незаконного збагачення Україна може втратити безвізовий режим з Європейським Союзом.
29 травня представник президента у ВР Руслан Стефанчук заявив, що законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення буде внесено до парламенту найближчими днями.
