Про це у коментарі УНІАН заявив голова Вищого адміністративного суду Олександр Нечитайло.
Він розповів, що на сьогодні судді, приймаючи рішення дозволити чи заборонити ту чи іншу масову акцію, вимушені керуватися лише загальним принципом свободи масових зібрань, задекларованим Конституцією та аргументами сторін під час судового засідання.
Читайте такожГолова ВАСУ Нечитайло подав у відставку
Нечитайло переконаний, що змінити ситуацію може лише прийняття закону, який би містив чіткий перелік підстав, за яких суддя мав би право заборонити ту чи іншу масову акцію за позовом органів влади.
“Ми повторно хочемо поставити перед нашим законодавчим органом питання щодо прийняття відповідного закону, бо на теперішній час ми — судді — керуємося лише нормою Конституції, незважаючи на те, що у 2012 році Європейський суд з прав людини зауважив, що Україна має терміново ухвалити такий закон. Цей закон дуже необхідний, оскільки судді, розглядаючи справу про заборону мітингів, по суті є заручниками відсутності законодавства. Судді, вирішуючи питання, доводиться зважувати аргументи “за” і “проти” не маючи закону, на який би він міг спиратися”, - сказав Нечитайло.
Окрім того, він розповів, що на сьогодні тимчасова спеціальна комісія, що створена для розслідування справ, в яких судді приймали незаконні рішення стосовно учасників Майдану, винесла три рішення стосовно суддів адміністративних судів, що у їх діях є ознаки порушення присяги.
Водночас Нечитайло вважає, що свого часу ці судді стали заручниками відсутності законодавства, що регулює порядок проведення мітингів: “По трьох суддях спецкомісія розглянула справи. Далі висновок комісії розглядатиме Вища рада юстиції. Це судді адміністративних судів Києва першої та апеляційної інстанції”.
