Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявляє, що на підготовку меморандуму для Міжнародного суду ООН з усіма доказами злочинів Російської Федерації може піти 8 місяців.
Про це вона сказала в ефірі «5-го каналу».
Зеркаль зазначила, що з початком процесу в рамках позову України проти Росії в Міжнародний суд Організації Об’єднаних Націй, окрім політичного майданчику для дискусій, яким слугують переговори Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі в Мінську, з'явився ще юридичний майданчик, яким є суд.
«Звичайно, що вони між собою корелюються», - зауважила заступник міністра.
«Ми маємо виходити з того, що зараз ми вже створили дві площини: політичну і юридичну площину для дискусій. Наступні півроку, може місяців 8 ми будемо займатися якраз підготовкою юридичних доказів і формувати свою позицію для представлення основного меморандуму в Гаазі», - повідомила Зеркаль.
При цьому, говорячи про збройну агресію РФ в Україні та окупацію Криму, вона наголосила, що «немає зараз такого майданчика юридичного, на якому ми можемо притягнути Росію в повній мірі до відповідальності без її згоди».
Разом з тим, Зеркаль пояснила, що українська сторона виходила з того, що краще використовувати наявні інструменти, ніж нічого взагалі не робити.
Говорячи про позов України проти Росії в частині, яка стосується конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації, заступник глави МЗС сказала, що проміжне рішення Суду ООН було «в повному обсязі на нашу користь».
Щодо проміжного рішення Суду в частині конвенції про запобігання фінансування тероризму, представник МЗС зауважила, що «докази, про які йдеться у наказі суду, вони стосуються намірів, що судді не побачили зв'язку між постачанням зброї, жертвами цивільного населення і метою - залякуванням або примушенням уряду робити щось або не робити».
«В загальному сенсі, якщо подивитися на рішення із заборони фінансування тероризму, то суд прийняв до уваги всі доводи України, але не пішов далі у запровадженні тимчасових заходів. Таким чином, з одного боку, підтримавши нашу юридичну позицію, а з іншого - не зробивши кроку для того, щоб не дратувати іншу сторону», - заявила Зеркаль.
Зеркаль вважає, якщо нічого не робити, то все буде погіршуватися.
«Ми виходимо з іншої логіки. Ми додали собі інструмент юридичного тиску. І збираємось його використовувати, і збираємось забезпечувати моніторинг імплементації рішення суду, і збираємось бути в постійній комунікації як з судом, так і з Радою безпеки ООН», - додала вона.
Заступник міністра нагадала, що 12 травня в Гаазі визначатиметься графік слухань у справ позову України проти Росії.
«Нас збирає президент суду, з яким у нас буде якраз дискусія з усіх процесуальних питань. Ще існує можливість, що росіяни можуть запитати швидкого розгляду питання повної юрисдикції. І в них є таке право, навіть не очікуючи на наш меморандум, але все ж таки, мені здається, що вони будуть виходити з тієї ж логіки, яку вони застосовували в грузинській справі. Вони будуть чекати, поки ми подамо повний меморандум з доказами, потім їм буде потрібен якийсь час для того, щоби вони вивчили цей меморандум, і вони вийдуть з вимогою щодо розгляду юрисдикції», - зазначила Зеркаль.
Також вона висловила переконання, що справа почне розглядатися в наступному році орієнтовно влітку.
Як повідомляв УНІАН, Міжнародний суд ООН у Гаазі 19 квітня оголосив рішення, яким частково задовольнив запит України про застосування тимчасових запобіжних заходів стосовно Росії. Заходи стосуються Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD).
Суд вказав, що Росія повинна утриматися від того, щоб продовжувати обмежувати можливість кримським татарам зберегти свої інституції, в тому числі Меджліс. За це рішення проголосували 13 суддів, проти - троє. Одноголосно було прийнято рішення, згідно з яким Росія повинна гарантувати доступність освіти українською мовою.
Щодо звинувачень РФ у порушенні норм Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд вирішив, що Україна не надала достатньо доказів, які були б суттєвою базою для застосування тимчасових запобіжних заходів.
Україна в рамках позову до Росії просила Міжнародний суд ООН запровадити тимчасові запобіжні заходи, спрямовані на недопущення продовження порушень прав людини з боку РФ на період розгляду судом справи по суті з метою захисту цивільного населення в тимчасово окупованому Криму та на Донбасі.
