Підписання американським президентом Дональдом Трампом нового закону «Протидія супротивникам Америки через санкції», який передбачає запровадження додаткових обмежень проти Росії, північної Кореї та Ірану, і в якому окреме місце відведено підтримці суверенітету та територіальної цілісності України, — це той крок, якого багато хто в нашій країні чекав, починаючи з першого дня російської агресії проти України. Цей крок реально б’є по інтересах Росії, а також, що ще важливіше, він б’є по безпосередніх організаторах кривавої бійні на сході України та анексії Криму.

Потрібно трошки почекати, коли фінансова розвідка США збере необхідні матеріали (а це, згідно з цим законом, має відбутися протягом 180 днів), і внесе пропозиції щодо «замороження» статків у країнах Заходу всієї «камарильї» навколо Путіна, а, може, і його статків теж. Тоді, на мою думку, ситуація драматично зміниться, а в політиці Росії ми побачимо певний поворот. Або ж, якщо цього не станеться, Росія об’єктивно пришвидшить процес свого занепаду. Інших варіантів у даній ситуації я не бачу.

Обмеження, які прописані в новому законі про санкції, фактично позбавляють РФ навіть шансів на те, щоб повернутися до «business as usual».

З підписанням цього закону останні надії росіян на Трампа провалилися, і тепер вони розуміють, що у них немає жодних шансів на зміну в позитивний для них бік позиції американського президента. Тому російським керівництвом зараз будуть робитися заяви, подібної до озвученої вже вчора (2 серпня, - УНІАН) прес-секретарем Путіна Пєсковим, мовляв, «ми цього очікували, нічого нового не сталося».

Але «нове» насправді є, і дуже серйозне. Росії тепер справді доведеться приймати рішення. Тому що обмеження, які прописані в новому законі про санкції, фактично позбавляють РФ навіть шансів на те, щоб повернутися до «business as usual». І це буде дуже боляче бити по ключових секторах російської економіки, а саме — по нафто-газовій промисловості.


Офіційно Європейський Союз проголосив, що він вестиме політику по зменшенню енергетичної залежності від Росії, але, з іншого боку, на догоду буквально кільком крупним компаніям Німеччини, Австрії, Франції, Британії і Голландії вживаються реальні кроки для того, щоб цю залежність збільшити

Риторика російських очільників в основному спрямована на внутрішнього російського споживача. «Ми їм покажемо кузькіну мать» — це традиційний підхід Кремля. І росіянам Кремль буде говорити: «Ви, будь ласка, затягуйте паски, бо нас з усіх боків оточують вороги». Тому в цьому сенсі дійсно нічого нового не буде. А от економічний ефект від санкцій справді буде наростати.

В даній ситуації не дуже зрозуміла реакція європейців на нові американські санкції проти Росії. В їхній позиції дивує проста річ: офіційно Європейський Союз проголосив, що він вестиме політику по зменшенню енергетичної залежності від Росії, але, з іншого боку, на догоду буквально кільком крупним компаніям Німеччини, Австрії, Франції, Британії і Голландії вживаються реальні кроки для того, щоб цю залежність збільшити (маю на увазі сумнозвісний проект «Північний потік-2»). Тому мені не зрозуміло, що все-таки перемагає в Євросоюзі — чи здоровий політичний глузд чи банальний бізнесовий інтерес окремих, хоч і великих, компаній у нафто-газовій галузі. Мені здається, що західні політики повинні не ставати заручниками короткотермінових інтересів тих чи інших фірм, а думати про стратегічні речі, які вони самі й проголошують. Така їхня позиція є одним із наслідків газової корупції, яку Росія разом зі своїм газом успішно експортувала на Захід. І з цією корупцією на Заході повинні боротися, а не лише вказувати, що корупція є у нас (в Україні вона, безумовно є і зашкалює).

Володимир Огризко, керівник Центру дослідження Росії, екс-міністр закордонних справ України