Близько 30% народних депутатів тримають усі свої заощадження в готівці й не поспішають класти гроші на рахунки.
Як повідомляє громадський рух «Чесно», якщо в парламентарів з’являється більше грошей, вони купують картини, годинники та інші предмети розкоші.
В повідомленні сказано, що «30% українських парламентарів зберігають усі задекларовані гроші у готівковій формі. А в середньому частка готівки в активах депутатів становить приблизно три четверті.
В «Чесно» підкреслили, що зростання грошових коштів в депутатів не призводять до купівлі землі, нерухомості, транспортних засобів.
«Водночас паралельно зі зростанням грошових активів збільшується кількість предметів розкоші у їх власності. Це може бути пов’язано з тим, що при досягненні певного рівня доходу люди хочуть показати свій статус і купують для цього предмети розкоші. Водночас, предмети розкоші — менш помітні активи для загальної публіки, ніж автівки, будинки чи земельні ділянки. Про них дізнаються з декларацій, а нерухомість і транспортні засоби видно неозброєним оком», - вважають у громадському русі.
В повідомленні наголошується, що «у 51 рік депутати досягають “максимуму” заощаджень».
Читайте такожВ Чернівцях депутат за рік купив 63 квартири«Змоделювавши динаміку грошових коштів народного депутата за його віком (у 2015-2016 рр.), ми побачили, що до 51-річного віку розмір заощаджень (готівка та депозити) нардепа зростає, а після цього віку — зменшується. Це означає, що з 51 року парламентарі зазвичай починають витрачати більше, ніж заощаджувати. Така поведінка за віком є доволі логічною, оскільки в першій половині життя люди відкладають на майбутнє, а в другій користуються накопиченнями. Народні депутати тут не виняток», - йдеться в інформації «Чесно».
В повідомленні сказано, що для аналізу була використана fixed effect регресія. При цьому зазначається, що у статті проаналізовано декларації лише тих народних депутатів, які мали мандат як у 2015, так і у 2016 роках.
У грудні минулого року повідомлялось, що депутати підняли собі зарплати заднім числом. Так, Верховна Рада ухвалила постанову про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів (№7172).
Як зазначив перший заступник голови парламентського комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради Павло Пинзеник, цим проектом постанови пропонується встановити посадові оклади народних депутатів на рівні посадових окладів членів Кабінету міністрів, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Оскільки станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1,6 тис. грн, то у проекті постанови, зокрема, йдеться про оклад у 19 тис. 200 грн для голови парламенту, 18 тис. 400 грн – для його першого заступника та 17 тис. 600 грн – для заступника голови парламенту.
