Євросоюз може затвердити 2025 рік як крайній термін для нової хвилі розширення, про що повідомило видання EUobserver з посиланням на текст документу, який має бути затверджений Єврокомісією 14 лютого. Очевидно, передусім йдеться про західні Балкани, тобто про країни, що утворилися на місті колишньої Югославії: Чорногорію, Македонію, Албанію, Боснію і Герцеговину та не всіма визнане Косово. Саме їх ЄС готується прийняти до свого складу.
Ця тема актуалізувалася, напевно, у зв’язку з головуванням у керівництві Євросоюзу Болгарії. Це — стратегічний інтерес для Болгарії.
Зрештою, для Європейського союзу немає альтернативи поступовій інтеграції цих країн і народів у цілісний європейський простір — політичний, економічний, правовий, культурний тощо.
Зрозуміло, така досить віддалена перспектива — 2025 рік — ще не говорить про якісь конкретні плани. А, тим більше, у такий нестабільний період розвитку самого Євросоюзу, яким є поточний момент.
А от у випадку України такої визначеності на сьогоднішній день немає. І саме через геополітичну колізію — протистояння Заходу і Сходу, перебування України на цій межі
У будь-якому разі, якщо порівнювати країни західних Балкан та їх позиціонування в Європі з Україною, то для нас це порівняння не буде приємним. Оскільки геополітична визначеність цих країн, їхня приналежність до Європи, перспектива їхньої інтеграції до Євросоюзу є очевидною і безповоротною. Тож, якщо буде розвиватися Європа і Євросоюз, то рано чи пізно ці країни будуть у його складі.
А от у випадку України такої визначеності на сьогоднішній день немає. І саме через геополітичну колізію — протистояння Заходу і Сходу, перебування України на цій межі. Тобто зберігається ризик того, що Європа може пожертвувати Україною або залишити її у «сірій зоні» (буферній зоні між Росією і Європою) або визнати нашу країну зоною спеціальних національних інтересів Російської Федерації. На це вказує багато чинників, зокрема, подвійні стандарти, які існують в Європі стосовно питань корупції чи внутрішньополітичної ситуації. Адже ті ж крани західних Балкан навряд чи суттєво відрізняються від України: традиційно ці суспільства — зі значною корупційною складовою. Про це відомо і стосовно Болгарії, і стосовно Румунії, і, тим більше, стосовно балканських країн. Тим не менше, вся увага, весь тиск і всі можливі санкції (йдеться навіть про можливість скасування безвізового режиму) зосереджені на сьогоднішній день на Україні. І, зрозуміло, що це в тому числі є елементом геополітичного торгу.
Хай там як, але таким має бути наш реалістичний погляд на цей процес і перспективу інтеграції України до Європейського союзу.
Максим Розумний, доктор політичних наук, керівник Центру досліджень проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень
