Про це в інтерв’ю Gazeta.ua повідомив член робочої групи, директор Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка Національної академії наук України Микола Жулинський.
За його словами, нова редакція законопроекту про засади державної мовної політики, розроблена робочою групою, закріплює за українською мовою більші функції як державної.
Також вказується, що члени територіальної громади, які використовують ту або іншу мову національних меншин, мають право ініціювати "заходи, спрямовані на її захист", за умови, якщо на певній території (село, селище, місто) проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту.
М.Жулинський зауважив, що робоча група пропонує змінити порядок надання мові статусу регіональної. Згідно з проектом, з таким клопотанням виступають територіальні громади, які порушують це питання перед обласною радою, а обласна рада звертається до Верховної Ради, і тільки парламент визначає законом, яка мова може бути регіональною на тій чи іншій території.
Проектом визначено обов'язки і права тих, хто є носіями регіональних мов, або мов меншин. «Ці зміни вже по суті є проектом закону, який має іншу назву, - "Про порядок застосування мов в Україні". І вони якраз і відповідають Конституції України і Європейській хартії регіональних або міноритарних мов. Це була головна наша мета - внести такі зміни, які б не порушували Конституцію України, не порушували б інші акти й не порушували б Європейську хартію регіональних або міноритарних мов», - наголосив М.Жулинський.
Він зауважив, що це не остаточний варіант законопроекту, зараз його передано на експертизу до Національної академії наук України. Потім ще приблизно 8-10 вересня буде засідання, на якому розглядатиметься законопроект, оскільки там є певні моменти, які треба опрацювати. Зокрема, це стосується ситуації в Автономній Республіці Крим. У проекті зазначено, що повинно бути не менш як 30% населення певного регіону, чи територіальної одиниці, які претендують на визнання їхньої мови регіональною. «А оскільки в Криму кримських татар сьогодні приблизно 17,5-18%, то доведеться до цього питання повертатися», - зазначив М.Жулинський.
«Я думаю, що цей закон внесе до парламенту Кабінет міністрів або навіть Президент України. Тоді Верховна Рада на своїх комітетах буде його розглядати. Якщо Верховна Рада його прийме, то це буде новий закон, який піде на зміну нинішньому вже ухваленому закону "Про засади мовної державної політики", - сказав він.
М.Жулинський нагадав, що Президент Віктор Янукович після зустрічі з інтелігенцією у Криму 3 серпня наголосив на тому, що він хоче, аби зміни до існуючого закону було прийнято ще чинною Верховною Радою. «І він сподівається, що навіть буде досягнуто консенсусу, що за нього проголосує не тільки більшість, але й опозиція. Бо він вважає, що ми можемо справді зробити такі зміни, які відповідатимуть думкам і настроям як правлячої більшості, так і опозиції», - зауважив експерт.
М.Жулинський вважає, що місцеві влади не мали права приймати рішення щодо надання російській статусу регіональної. «Це така передвиборна лихоманка. Такі собі ініціативи, які свідчать про те, що вони намагаються сьогодні бути правовірніші за Папу Римського. Ці рішення вони самі і скасують, куди вони дінуться», - переконаний він.
Як повідомляв УНІАН, 3 липня 2012 року Верховна Рада прийняла закон ”Про засади державної мовної політики”, що викликало хвилю протестів в усій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнято з істотними порушеннями. Закон дозволяє використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою в даному регіоні розмовляють не менш як 10% жителів.
10 серпня закон «Про засади державної мовної політики» набув чинності.
Водночас, Президент України В.Янукович доручив створити робочу групу при Кабінеті міністрів з питань підготовки системних пропозицій щодо вдосконалення законодавчого забезпечення застосування мов в Україні.
