Як повідомляє «Український Тиждень», політичний притулок В.Іващенку було надано в рамках Конвенції ООН про статус біженців.
Водночас Міністерство закордонних справ Данії, коментуючи це питання, обмежилося лаконічним підтвердженням.
В той же час сам В.Іващенко у розмові з виданням припустив, що у рішенні про надання йому притулку значну роль зіграли заяви лідерів західних країн і ЄС та резолюції ПАРЄ.
Зокрема, у Резолюції ПАРЄ № 1862, прийнятій на початку 2012 року, судовий процес над ним визначається як несправедливий, а підґрунтя для нього, тобто статті Кримінального кодексу, за якими звинувачували В.Іващенка, Юлію Тимошенко та інших, «неприйнятним», оскільки ці статті є настільки загальними, що дозволяють засудити людину постфактум за те, що вважається звичайним процесом прийняття рішень державними чиновниками.
«Вони знову почали переслідування, знову хотіли посадити мене; розгляд касаційної скарги має бути в березні. Тепер я можу говорити вільно, і такий я можу більше прислужитися своїй країні», - пояснив В.Іващенко своє рішення просити політичний притулок.
Крім того, він відзначив, що хотів би повернутися на Батьківщину, але наразі не може. «Україною керує жменька тих, хто діє так, наче вони успадкували права на всю країну і її багатства», - сказав він.
Як повідомляв УНІАН, 12 квітня 2012 року Печерський райсуд Києва засудив В.Іващенка до 5 років позбавлення волі за зловживання службовим становищем під час підписання плану санації держпідприємства Міноборони «Феодосійський судномеханічний завод».
14 серпня колегія суддів Апеляційного суду Києва пом’якшила вирок В.Іващенку, звільнивши його від відбування основного покарання з іспитовим терміном на 1 рік.
13 листопада 2012 року адвокати подали касаційну скаргу на вирок В.Іващенку.
