З 2014 року ми часто чуємо слово "стурбованість" від представників інших держав та міжнародних організацій стосовно окупації Криму Російською Федерацією. Проте Україна та українці потребують реальних дій, а не лише стурбованості. І організована у цьому році Кримська платформа є одним із можливих напрямків для здійснення таких реальних дій.  

Напередодні Дня Незалежності України, 23 серпня, у Києві підписано декларацію учасників Міжнародної Кримської платформи. За багато років це непересічна подія і для нашої країни, і для Європи загалом.

Українськими державними органами була проведена значна робота: зібрати 47 представників різних держав та міжнародних організацій, узгодити з ними текст декларації – це багатомісячний процес

Почну з плюсів від підписання цієї декларації.

По-перше, українськими державними органами була проведена значна робота: зібрати 47 представників різних держав та міжнародних організацій, узгодити з ними текст декларації – це багатомісячний процес. Ті, хто працюють з договорами та погодженнями їх редакцій і правок, знають, як це непросто.

По-друге, часто декларації перевантажені загальними фразами, проте декларація від 23.08.2021 року має чітко прописані цілі, найважливіші з яких варто виділити:

  • запровадження подальших політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів щодо Російської Федерації;
  • захист правового режиму морів, що ґрунтується на повазі до міжнародного морського права (щодо блокування Керченської протоки та судноплавства у Чорному та Азовському морях);
  • можливість підтримки економічних, інфраструктурних та екологічних проектів, які сприяли б подальшому розвитку регіонів України, які межують з тимчасово окупованим Кримським півостровом;
  • відновлення територіальної цілісності України, як кінцева мета.

По-третє, і це дуже важливо, питання деокупації Криму повернулося в міжнародний інформаційний простір. Міжнародне право, як і інша публічна юриспруденція, тісно пов’язані з висвітленням проблеми та її перебуванням на перших шпальтах видань. Якщо проблема не обговорюється, зменшуються шанси на її швидке вирішення та обмежується інструментарій.

Представники різних держав, ЄС, Ради Європи та НАТО залучені до процесу деокупації Криму, створено Офіс Кримської платформи

Крім того, що  представники різних держав, Європейського Союзу, Ради Європи та НАТО залучені до процесу деокупації Криму, створено Офіс Кримської платформи, який має систематично та наполегливо працювати із представниками різних країн та міжнародних організацій, щоб питання Криму стояло постійно на порядку денному.   

Яких найближчих можливих наслідків від підписання вищеназваної декларації можна очікувати?

Найперше – нових санкцій щодо Російської Федерації. Далі - більшість міжнародних договорів у будь-яких сферах діяльності в РФ включають той ризик, що Крим визнано окупованим. Росія не може економічно та культурно розвивати Кримській півострів, оскільки там офіційно не працюють іноземні компанії та масово не приїжджають іноземні туристи. І це також важливий чинник впливу.

І ще одне - Міністерство юстиції України може використовувати результати діяльності Кримської платформи у міжнародних судових інстанціях, додатково формуючи думку судів про дії Росії та наслідки від окупації Криму. І це - додатковий привід для посилення  пресингування РФ в судах.

Втім, ідеальних договорів та резолюцій не існує, домовленості та компроміси завжди містять ризики та неврегульовані питання. Тому варто окреслити їх теж.

По-перше, нам не потрібно бути в полоні ілюзій, що хтось буде більше боротися за деокупацію Криму, ніж самі українці. Підписана учасниками Кримської платформи декларація – це проголошення принципів. Тож пряма юридична відповідальність за її порушення – відсутня. Тому, якщо припустити, що якщо якась з країн-учасниць саміту надалі почне визнавати окупацію Криму Росією прийнятною, то для неї будуть лише політичні наслідки та можливі персональні юридичні дії від України.    

По-друге, кожна діяльність потребує витрат, фінансування. Поки що ні в декларації, ні усно ми не почули про те, що учасниками Кримської платформи буде створено спільний фонд для фінансування цілей діяльності.

Чи готові до фінансування витрат на реалізацію цілей Кримської платформи всі її учасники – питання відкрите

По-третє, залишається невирішеним та невідомим для широкого загалу  питання внутрішнього впливу на Російську Федерацію. Те, що Росія не дотримується договорів та систематично порушує міжнародне право – факт відомий. Немає також ілюзій, що Крим буде добровільно деокуповано нинішньою російською владою. Тому діяти потрібно не лише зовнішніми резолюціями, а й фінансуванням розвитку політичного руху в самій Росії щодо добровільної деокупації Криму. А це процес не швидкий та затратний.

Чи готові до фінансування витрат на реалізацію цілей Кримської платформи всі її учасники – питання відкрите. Як відомо, учасники будь-яких договорів завжди намагаються зменшити свою витратну частину. 

Наразі ми не можемо точно знати наперед результати діяльності Кримської платформи. Але ми точно знаємо, що Крим – це Україна. І за Конституцією, і за міжнародним правом. За це будемо боротися й надалі.    

Павло Богомазов, адвокат