Генсек НАТО Єнс Столтенберг закликав Росію вивести свої окупаційні війська з України, Грузії та Молдови.
Про це йшлося на терміновому брифінгу генсека 26 січня.
"Настає критично важливий момент для Північноатлантичного альянсу. Нарощування військових сил продовжується. Сотні тисяч військ перебувають на війні, в тому числі значний контингент у Білорусі. Ми знову закликаємо Росію до деескалації", – сказав Столтенберг.
Він додав, що Альянс виступає на боці дипломатичного вирішення кризи у Східній Європі, "але не силою і не погрозами застосування сили".
"НАТО підготував письмові пропозиції Росії, ми зробили це паралельно зі США", – пояснив генсек НАТО.
Столтенберг означив три сфери, де, на думку Альянсу, можливий прогрес.
Читайте такожЗустріч радників лідерів "нормандської четвірки" триває вже понад сім годин"По-перше, відношення Росії до НАТО. У Росії є дипломатичні зв’язки з НАТО, вони зараз ускладнюють взаємодію. Ми повинні продовжувати діалог по лінії Москва-Брюссель, а також посилити взаємодію по існуючим каналам взаємодії у військовій сфері, а також налагоджувати цивільну лінію зв’язку. По-друге, ми готові вислухати питання, які хвилюють Росію і вести діалог, опираючись на дипломатичні принципи європейської безпеки", – сказав він.
Столтенберг наголосив, що Росія повинна уникати агресивної ворожої риторики.
"Росія також повинна вивести свої війська з України, Грузії та Молдови, де вони розміщені без згоди цих країн. Ці країни повинні ефективно взаємодіяти для вирішення ситуації, в тому числі у рамках нормандського формату", – відповів генсек Альянсу.
За його словами, йдеться також про прозорість у переговорах з Кремлем задля безпеки Європи, зокрема у кіберсередовищі та космічній сфері, та контролю за застосуванням хімічної зброї.
Нарешті, зазначив Столтенберг, РФ має співпрацювати з НАТО щодо контролю над ядерним озброєнням.
Він підкреслив, що НАТО "означив оборонні лінії", але не прагне конфронтації з Росією.
"Ми не підемо на компроміс з основних принципів, які стосуються безпеки Європи", – наголосив Столтенберг, зауваживши статтю 5 НАТО щодо захисту своїх союзників.
Що передувало
Ввечері 26 січня посол США Джон Салліван передав МЗС РФ письмову відповідь Вашингтона на "гарантії безпеки" Росії по Україні і НАТО.
Держсекретар Ентоні Блінкен уточнив, що текст з міркувань дипломатії публікувати не будуть, але у відповіді врахована позиція України.
Цьому передувала серія зустрічей між представниками РФ та НАТО з приводу політики членства в організації Північноатлантичного договору.
За результатами переговорів у січні члени НАТО відхилили ультиматум Кремля.
Тим часом США та ЄС працюють над інструментами впливу на РФ, яка зосередила довкола України 100-тисячне військо і, за оцінкою розвідок, може спробувати піти на новий наступ у лютому 2022 року.
Водночас російські посадовці публічно погрожують "тяжким сюжетом" для Європи у разі незадоволення їхніх "гарантій".
Володимир Путін називав вступ України до НАТО "червоними лініями", бо це, на його думку, може загрожувати нацбезпеці Росії. Хоча у ЄС та США неодноразово наголошували, що Київ не становить загрози РФ, і закликали Москву до деескалації.
