На війні в Україні знищили російського спецназівця Анатолія Гончара, який був військовослужбовцем що прославився, завдяки написанню книжок, серед яких - "Наказ - загинути". Про загибель Гончара повідомив волонтер Сергій Стерненко.
"Vиполніл прікаZ", - написав він.
Серед творів Гончара такі як "Бойовий вихід", "Прапор та його група", "Однокурсник президента" тощо. Але найбільшу популярність Гончар отримав через книжку "Наказ — загинути".
Анатолій Гончар - що відомо про окупанта
Згідно з відкритими джерелами, Анатолій Гончар (справжнє прізвище Єрьоменко) - російський поет та прозаїк, народився 6 січня 1965 року у селі Хорошавка Інжавинського району Тамбовської області. Військовослужбовець. Проходив службу в Афганістані (1987- 1989 роки). Брав участь у "контртерористичній операції" на території Чеченської республіки на посаді командира розвідувальної групи спеціального призначення.
Вірші та прозу писав з 1989 року. Під псевдонімом Олександра Скіфа він випустив кілька поетичних збірок, в останні роки писав "гостросюжетне" чтиво, яке підписував Анатолій Гончар.
Непокора в російській армії
Як повідомляв УНІАН, нещодавно співробітники ГУР перехопили розмову окупантів, яка свідчить, що в армії РФ за непокору розстрілюють не лише рядових, а й офіцерів.
Один такий випадок обговорювали в телефонній розмові російський окупант і його батько. Під час розмови батько переконує сина-окупанта не брати із собою в частину новий телефон, аби уникнути суперечок з командуванням. Аргументує він це історією однієї з російських бригад, де офіцери не поділили щось з командиром і випустили в нього 11 куль. Нібито, вбили за те, що він виступав "проти" - хотів зберегти особовий склад.
