Критична система течій Атлантичного океану, яка впливає на погоду у світі, може зруйнуватися вже наприкінці 2030-х років. Таке припущення висловили вчені у новому дослідженні, пише CNN.
За останні роки кілька досліджень показали, що ключова система - Атлантична меридіональна перекидна циркуляція (АМОК) може бути на шляху до колапсу, адже вона ослаблена підвищенням температури океану і порушенням солоності, що спричинене зміною клімату через життєдіяльність людей.
Проте у новому дослідженні, яке наразі проходить рецензування та ще не було опубліковане в журналі, використовують найсучаснішу модель для оцінки того, коли ця система може зруйнуватися. За прогнозами вчених, це може статися, швидше за все, між 2037 і 2064 роками. Також у дослідженні припускають, що до 2050 року вона, ймовірно, зруйнується, ніж не зруйнується.
"Це дійсно викликає занепокоєння. Всі негативні побічні ефекти антропогенної зміни клімату все одно продовжуватимуться, наприклад, більше хвиль спеки, більше посух, більше повеней. А якщо до цього додати ще й крах АМОК... клімат стане ще більш спотвореним", - пояснив дослідник морських і атмосферних явищ з Утрехтського університету в Нідерландах і співавтор дослідження Рене ван Вестен в інтерв'ю CNN.
Науковці пояснюють, що подібно до конвеєра АМОК втягує теплу поверхневу воду з південної півкулі та тропіків, після чого розподіляє її в холодній Північній Атлантиці.
"Холодніша, солоніша вода занурюється і тече на південь. Цей механізм утримує частини Південної півкулі від перегріву, а частини Північної півкулі від нестерпного похолодання, розподіляючи поживні речовини, які підтримують життя в морських екосистемах", - йдеться у матеріалі.
За словами вчених, наслідки розпаду АМОК можуть призвести до того, що деякі частини світу стануть невпізнаваними. Через 10 років після руйнування арктичні льоди почнуть сповзати на південь, а через 100 досягнуть південного узбережжя Англії. Крім того, середня температура в Європі різко знизиться, як і в Північній Америці, а також деяких частинах США. У тропічних лісах Амазонки повністю зміниться зміна пір року: теперішній сухий сезон перетвориться на дощові місяці та навпаки.
"Колапс АМОК - це дійсно велика небезпека, тому ми повинні зробити все можливе, щоб її уникнути", - попередив фізичний океанограф з Потсдамського університету в Німеччині, який не брав участі в останньому дослідженні Стефан Рамсторф.
За його словами, акцент в океанологічних дослідженнях на час розпаду є відносно новим явищем, проте це показує, наскільки далеко просунулося розуміння вченими ослаблення АМОК.
"Ще кілька років тому ми обговорювали, чи станеться це взагалі, як свого роду малоймовірний ризик з високими наслідками. А зараз це виглядає набагато більш імовірним, ніж кілька років тому, що це станеться. Зараз люди починають наближатися до того, коли це станеться", - підкреслив Рамсторф в інтерв'ю CNN.
Дослідник додав, що ще п'ять років тому він погодився б, що колапс АМОК у цьому році малоймовірний.
"Наразі є п'ять робіт, в яких припускається, що це цілком може статися в цьому столітті, або навіть до середини століття. Моя загальна оцінка полягає в тому, що ризик того, що ми пройдемо переломний момент в цьому столітті, ймовірно, навіть перевищує 50%", - наголосив вчений.
Глобальне потепління у світі - останні новини
Як писав УНІАН, вперше за 11 тисяч років льодовики досягли найменших розмірів через глобальне потепління. За словами науковців, "снігова каша" становить 57% усієї талої води на шельфових льодовиках Антарктиди. Вчені зазначають, що ця каша менш біла і поглинає більше сонячної енергії, ніж сніг і лід, що призводить до підвищеного танення.
Водночас кліматолог Денис Пішняк заявив, що тренд на глобальне потепління клімату триває вже понад 100 років та співпадає з початком масової індустріалізації й урбанізації людської цивілізації.
"Температурні коливання саме тоді не відіграли значної ролі, на відміну від приблизно 1900 року, коли крива температури дійсно різко пішла вгору. Свою роль зіграв демографічний фактор: у 1880-1890 роках починається зростання населення, триває індустріалізація, яку супроводжує масове використання корисних копалин, зокрема, вугілля", - пояснив науковець.
